ЗАКОНОДАТЕЛЬСТВО Украины ПО ОРУЖИЮ
ЗАКОНОДАТЕЛЬСТВО Украины ПО ОРУЖИЮ Кабінет Міністрів України Про затвердження Положення про дозвільну систему
Постанова від 12 жовтня 1992 р. N 576 Київ (Із змінами, внесеними згідно з Постановами КМ N 706 (706-93-п) від 07.09.93 N 373 (373-95-п) від 31.05.95 N 256 (256-99-п) від 22.02.99 N 1326 (1326-99-п) від 21.07.99 N 1381 (1381-2000-п) від 01.09.2000 N 575 (575-2001-п) від 28.05.2001 N 1953 (1953-2002-п) від 25.12.2002 — набуває чинності з 01.01.2004 року) Кабінет Міністрів України постановляє: Затвердити Положення про дозвільну систему, що додається, і ввести його в дію з 15 жовтня 1992 року. Виконуючий обов’язки Прем’єр-міністра України В.СИМОНЕНКО Міністр Кабінету Міністрів України В.ПЄХОТА Інд.29 Затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 12 жовтня 1992 р. N 576 ПОЛОЖЕННЯ про дозвільну систему (Чинність Положення про дозвільну систему, затвердженого цією постановою, у частині переліку об’єктів, на які поширюється дозвільна система, поширено на газові пістолети і револьвери та патрони до них, заряджені речовинами сльозоточивої та дратівної дії, об’єкти виготовлення і реалізації спеціальних засобів самооборони, заряджених речовинами сльозоточивої та дратівної дії, згідно з Постановою КМ N 706 (706-93-п) від 07.09.93) 1. Загальні положення 1. Дозвільна система — це особливий порядок виготовлення, придбання, зберігання, перевезення, обліку і використання спеціально визначених предметів, матеріалів і речовин, а також відкриття та функціонування окремих підприємств, майстерень і лабораторій з метою охорони інтересів держави та безпеки громадян. 2. До предметів, матеріалів і речовин, підприємств, майстерень і лабораторій, на які поширюється дозвільна система, належать: вогнепальна зброя (нарізна воєнних зразків, несучасна стрілецька, спортивна, навчальна, охолощена, мисливська нарізна і гладкоствольна), бойові припаси до неї, холодна зброя, (арбалети, мисливські ножі тощо), пневматична зброя калібру понад 4,5 міліметра і швидкістю польоту кулі понад 100 метрів за секунду, пристрої вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії, та зазначені патрони, вибухові матеріали і речовини, сильнодіючі отруйні речовини I — II класу безпечності, збудники інфекційних захворювань I — II групи патогенності і токсини, сховища, склади і бази, де вони зберігаються, стрілецькі тири і стрільбища, мисливсько-спортивні стенди, а також підприємства і майстерні по виготовленню і ремонту вогнепальної та холодної зброї, піротехнічні майстерні, пункти вивчення матеріальної частини зброї, спеціальних засобів, правил поводження з ними та їх застосування, магазини, в яких здійснюється продаж зброї та бойових припасів до неї, штемпельно-граверні майстерні, печатки і штампи, організації, що займаються збутом сильнодіючих отруйних речовин, і лабораторії, що проводять аналізи цих засобів і речовин, працюють із збудниками інфекційних захворювань I — II групи патогенності і токсинами*). (Пункт 2 із змінами, внесеними згідно з Постановами КМ N 373 (373-95-п) від 31.05.95, N 256 (256-99-п) від 22.02.99, N 1381 (1381-2000-п) від 01.09.2000, N 575 (575-2001-п) від 28.05.2001) 3. Міністерства та інші центральні органи державної виконавчої влади, підприємства, установи, організації, господарські об’єднання, а також громадяни мають право у встановленому порядку використовувати, зберігати, перевозити предмети, матеріали і речовини, відкривати підприємства, майстерні та лабораторії, на які поширюється дозвільна система. (Пункт 3 із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ N 373 (373-95-п) від 31.05.95) 4. Право на володіння вогнепальною зброєю посадовими особами та громадянами і умови її застосування визначаються в порядку, встановленому законодавством України. 5. Укладання трудового договору на виконання робіт, пов’язаних з виготовленням, придбанням, зберіганням, обліком, охороною, перевезенням, використанням предметів, матеріалів і речовин, на які поширюється дозвільна система, провадиться за погодженням з органами міліції. *Надалі — об’єкти дозвільної системи. II. Порядок виготовлення, придбання, зберігання, обліку, охорони, перевезення, використання предметів, матеріалів і речовин, відкриття підприємств, майстерень і лабораторій, на які поширюється дозвільна система 6. Міністерства та інші центральні органи державної виконавчої влади, підприємства, установи, організації, господарські об’єднання, а також громадяни, яким у встановленому порядку надано право виготовляти, придбавати, зберігати, перевозити і використовувати предмети, матеріали і речовини, відкривати підприємства, майстерні та лабораторії, на які поширюється дозвільна система, повинні забезпечити їх належну охорону і правильне використання у господарській діяльності. 7. Об’єкти дозвільної системи розміщуються у приміщеннях, які забезпечують їх схоронність. Такі приміщення повинні мати належну охорону і бути обладнаними сигналізацією, в них установлюється пропускний режим. 8. Прийняття до експлуатації сховищ, складів, баз і приміщень для зберігання і використання предметів, матеріалів і речовин, відкриття підприємств, майстерень і лабораторій, на які поширюється дозвільна система, здійснюється комісіями, до яких входять представники органів міліції, заінтересованих підприємств, установ і організацій і, залежно від виду об’єкта, органів державного нагляду за охороною праці (Держнаглядохоронпраці), санітарного, пожежного нагляду і нагляду з ядерної та радіаційної безпеки. За результатами обстеження складається акт з викладенням висновків, які враховуються при вирішенні питання про відкриття об’єкта дозвільної системи. (Пункт 8 із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ N 575 (575-2001-п) від 28.05.2001) 9. Видача дозволів на виготовлення, придбання, зберігання, обліку, охорону, перевезення і використання предметів, матеріалів і речовин, відкриття підприємств, майстерень і лабораторій здійснюється: (Абзац перший пункту 9 із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ N 575 (575-2001-п) від 28.05.2001) на вогнепальну зброю (нарізну воєнних зразків, несучасну стрілецьку, спортивну, навчальну, охолощену, мисливську нарізну і гладкоствольну), бойові припаси до неї, холодну зброю, пристрої вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії, та зазначені патрони, сховища, склади і бази, де вони зберігаються, стрілецькі тири і стрільбища, мисливсько-спортивні стенди, а також підприємства і майстерні по виготовленню і ремонту вогнепальної та холодної зброї, піротехнічні майстерні, пункти вивчення матеріальної частини зброї, спеціальних засобів, правил поводження з ними та їх застосування, магазини, в яких здійснюється продаж зброї та бойових припасів до неї, штемпельно-граверні майстерні, печатки і штампи — у порядку, визначеному МВС; (Абзац другий пункту 9 із змінами, внесеними згідно з Постановами КМ N 256 (256-99-п) від 22.02.99, N 1381 (1381-2000-п) від 01.09.2000) на вибухові матеріали і речовини, їх перевезення, а також сховища та склади, де вони зберігаються, у порядку, визначеному Держнаглядохоронпраці разом з МВС; (Абзац третій пункту 9 в редакції Постанови КМ N 575 (575-2001-п) від 28.05.2001) на сильнодіючі отруйні речовини I, II класу безпечності, збудники інфекційних захворювань I — II групи патогенності і токсини, сховища, склади і бази, де вони зберігаються, організації, що займаються збутом сильнодіючих отруйних речовин, і лабораторії, які проводять аналізи цих засобів і речовин, працюють із збудниками інфекційних захворювань I — II групи патогенності і токсинами, — у порядку, визначеному постановою Кабінету Міністрів України від 20 червня 11004 р. N 440 (440-95-п) "Про затвердження Порядку одержання дозволу на виробництво, зберігання, транспортування, використання, захоронення, знищення та утилізацію отруйних речовин, у тому числі токсичних промислових відходів, продуктів біотехнології та інших біологічних агентів"; (Абзац четвертий пункту 9 із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ N 575 (575-2001-п) від 28.05.2001) (Абзац п’ятий пункту 9 виключено на підставі Постанови КМ N 575 (575-2001-п) від 28.05.2001) (Абзац шостий пункту 9 виключено на підставі Постанови КМ N 575 (575-2001-п) від 28.05.2001) 10. Дозволи на виготовлення, зберігання та використання предметів, матеріалів і речовин, відкриття та функціонування підприємств, майстерень і лабораторій, на які поширюється дозвільна система, видаються на ім’я керівників підприємств, установ і організацій, а також громадянам строком на 3 роки. Дозволи на придбання та перевезення цих предметів, матеріалів і речовин видаються на строк до 3 місяців. (Пункт 10 із змінами, внесеними згідно з Постановами КМ N 373 (373-95-п) від 31.05.95, N 575 (575-2001-п) від 28.05.2001) 11. Порядок придбання, зберігання, обліку, перевезення та використання вогнепальної зброї, бойових припасів до неї, інших предметів і матеріалів, на які поширюється дозвільна система, у Збройних Силах, інших утворених відповідно до законів України військових формуваннях, а також у митних органах, спеціалізованих митних установах та організаціях визначається законами, актами Кабінету Міністрів України та іншими нормативно-правовими актами, у тому числі Міноборони, МВС, інших центральних органів виконавчої влади, які мають у своєму підпорядкуванні військові формування, і спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади в галузі митної справи. (Пункт 11 із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ N 1326 (1326-99-п) від 21.07.99, в редакції Постанов КМ N 1381 (1381-2000-п) від 01.09.2000, N 1953 (1953-2002-п) від 25.12.2002) III. Контроль за дотриманням порядку виготовлення, придбання, зберігання, обліку, перевезення і відкриття та функціонування підприємств, майстерень і лабораторій, на які поширюється дозвільна система
12. Контроль за дотриманням посадовими особами міністерств, інших центральних органів державної виконавчої влади, підприємств, установ, організацій, господарських об’єднань і громадянами встановленого порядку виготовлення, придбання, зберігання, обліку, перевезення і використання предметів, матеріалів і речовин, відкриття та функціонування підприємств, майстерень і лабораторій, на які поширюється дозвільна система, здійснюється безпосередньо МВС, а також МОЗ, Мінекоресурсів і Держнаглядохоронпраці. (Пункт 12 із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ N 575 (575-2001-п) від 28.05.2001) 13. Об’єкти, де зберігається 20 чи більше одиниць бойової, спортивної (навчальної) вогнепальної зброї, а також базові склади вибухових матеріалів обстежуються щомісячно. Інші об’єкти дозвільної системи — щоквартально. Незалежно від строку раніше проведених перевірок об’єкт дозвільної системи у кожному випадку обстежується: при оформленні на новий строк дозволу на зберігання, використання предметів, матеріалів і речовин, функціонування підприємств, майстерень і лабораторій, на які поширюється дозвільна система; (Абзац третій пункту 13 із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ N 575 (575-2001-п) від 28.05.2001) при переоформленні дозволу у зв’язку із зміною місця зберігання чи використання зазначених предметів, матеріалів і речовин, одиниць зберігання, місткості сховищ, баз, складів тощо, а також керівника, на ім’я якого видано дозвіл. (Абзац четвертий пункту 13 із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ N 575 (575-2001-п) від 28.05.2001) 14. Дії та рішення посадових осіб органів МВС, МОЗ, Мінекоресурсів і Держнаглядохоронпраці, пов’язані з відмовою у видачі дозволу, його анулюванням і вилученням підконтрольних предметів, матеріалів і речовин, закриттям підприємств, майстерень і лабораторій, виконанням інших функцій щодо здійснення дозвільної системи, може бути оскаржено у порядку встановленому для оскарження неправомірних дій органів державного управління і посадових осіб, які ущемляють права громадян. (Пункт 14 із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ N 575 (575-2001-п) від 28.05.2001) IV. Відповідальність за порушення порядку виготовлення, придбання, зберігання, обліку, перевезення і використання предметів, матеріалів і речовин, відкриття і функціонування підприємств, майстерень і лабораторій, на які поширюється дозвільна система
15. Посадові особи та громадяни, які порушили порядок виготовлення, придбання, зберігання, обліку, охорони, перевезення і використання предметів, матеріалів і речовин, відкриття і функціонування підприємств, майстерень і лабораторій, на які поширюється дозвільна система, несуть відповідальність згідно з чинним законодавством України.
Закон України Про мисливське господарство та полювання
(Верховна Рада України; Закон вiд 22.02.2000 № 1478-III Відомості Верховної Ради (ВВР), 2000, N 18, ст.132) (Із змінами, внесеними згідно із Законами N 3053-III (3053-14) від 07.02.2002, ВВР, 2002, N 29, ст.198 N 762-IV (762-15) від 15.05.2003, ВВР, 2003, N 30, ст.247 N 1122-IV (1122-15) від 11.07.2003, ВВР, 2004, N 7, ст.58 N 1695-IV (1695-15) від 20.04.2004, ВВР, 2004, N 32, ст.391) Цей Закон визначає правові, економічні та організаційні засади діяльності юридичних і фізичних осіб у галузі мисливського господарства та полювання, забезпечує рівні права усім користувачам мисливських угідь у взаємовідносинах з органами державної влади щодо ведення мисливського господарства, організації охорони, використання та відтворення тваринного світу. Розділ I
ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ Стаття 1. Терміни та їх визначення У цьому Законі терміни вживаються в такому значенні: біотехнічні заходи — комплекс різноманітних господарських робіт, спрямованих на поліпшення умов існування, розмноження та збільшення чисельності мисливських тварин; державний мисливський фонд — мисливські тварини, що перебувають у стані природної волі, а також утримуються в напіввільних умовах або у неволі в межах угідь державних мисливських господарств; користувачі мисливських угідь — спеціалізовані мисливські господарства, інші підприємства, установи та організації, в яких створені спеціалізовані підрозділи для ведення мисливського господарства з наданням в їх користування мисливських угідь; мисливство — вид спеціального використання тваринного світу шляхом добування мисливських тварин, що перебувають у стані природної волі або утримуються в напіввільних умовах у межах мисливських угідь; мисливське господарство як галузь — сфера суспільного виробництва, основними завданнями якого є охорона, використання та відтворення мисливських тварин, надання послуг мисливцям щодо здійснення полювання, розвиток мисливського спорту і мисливського собаківництва; мисливське собаківництво — діяльність, пов’язана з розведенням, вирощуванням, утриманням, обліком, підготовкою до полювання та використанням для потреб мисливців собак мисливських порід; мисливські тварини — дикі звірі та птахи, що можуть бути об’єктами полювання; мисливські трофеї — відповідним чином оброблені частини мисливських тварин (шкури, роги, черепи, ікла тощо), добуті шляхом полювання, які використовуються у наукових, естетичних, культурних та освітніх цілях; мисливські угіддя — ділянки суші та водного простору, на яких перебувають мисливські тварини і які можуть бути використані для ведення мисливського господарства; норма відстрілу — встановлена кількість мисливських тварин, дозволена для добування одним мисливцем за визначений строк полювання; полювання — дії людини, спрямовані на вистежування, переслідування з метою добування і саме добування (відстріл, відлов) мисливських тварин, що перебувають у стані природної волі або утримуються в напіввільних умовах; продукція полювання — добуті шляхом полювання туші мисливських тварин, їх частини (м’ясо, субпродукти, шкури, роги, черепи, ікла тощо), а також відловлені живі мисливські тварини; пропускна спроможність мисливських угідь — максимально можлива кількість мисливців, які можуть полювати в один день на певній площі мисливських угідь (з урахуванням чисельності мисливських тварин і необхідності додержання вимог техніки безпеки); упорядкування мисливських угідь — науково обгрунтована оцінка та інвентаризація типів мисливських угідь, видового, кількісного та якісного складу мисливських тварин певного господарства або окремого регіону, розроблення (з урахуванням природних та економічних умов) режиму ведення мисливського господарства з визначенням заходів щодо охорони, раціонального використання, відтворення мисливських тварин, збереження та поліпшення стану угідь; утримання мисливських тварин у напіввільних умовах — утримання набутих в установленому порядку мисливських тварин у штучно створених умовах, в яких вони живляться переважно природними кормами, але не мають можливості вільно переміщуватися за межі штучно ізольованої ділянки мисливського угіддя; утримання мисливських тварин у неволі — утримання мисливських тварин у відповідних спорудах, де вони не мають можливості живитися природними кормами та самостійно виходити за межі таких споруд. Стаття 2. Мисливські тварини як природний ресурс загальнодержавного значення Мисливські тварини, що перебувають у стані природної волі або утримуються у напіввільних умовах, належать до природних ресурсів загальнодержавного значення. Стаття 3. Право власності на мисливських тварин та право користування цими тваринами Мисливські тварини, що перебувають у стані природної волі в межах території України, є об’єктом права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника мисливських тварин здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених Конституцією України ( 254к/96-ВР ). Органи державної влади здійснюють права власника щодо всіх мисливських тварин, за винятком тих, які в порядку, установленому цим Законом та іншими актами законодавства, передані до комунальної власності чи приватної власності юридичних і фізичних осіб. Користування мисливськими тваринами може здійснюватися з вилученням або без вилучення їх з природного середовища чи штучно створених напіввільних умов. У приватній власності юридичних і фізичних осіб можуть перебувати окремі мисливські тварини, вилучені з природного середовища в установленому законодавством порядку, розведені в неволі або набуті іншим шляхом, не забороненим законодавством. З метою безпеки населення, а також в інтересах охорони тваринного світу право приватної власності на окремих мисливських тварин може бути обмежено законом. Розділ II
ДЕРЖАВНЕ РЕГУЛЮВАННЯ У ГАЛУЗІ МИСЛИВСЬКОГО ГОСПОДАРСТВА ТА ПОЛЮВАННЯ Стаття 4. Державне регулювання у галузі мисливського господарства та полювання Державне регулювання у галузі мисливського господарства та полювання здійснюють Кабінет Міністрів України, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, місцеві державні адміністрації, спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади у галузі охорони навколишнього природного середовища, спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади у галузі мисливського господарства та полювання, інші центральні органи виконавчої влади відповідно до їх повноважень, а також їх місцеві органи. Органам місцевого самоврядування цим Законом та іншими законами України можуть бути надані окремі повноваження органів виконавчої влади у сфері державного регулювання мисливського господарства та полювання. Стаття 5. Повноваження Кабінету Міністрів України у галузі мисливського господарства та полювання До повноважень Кабінету Міністрів України у галузі мисливського господарства та полювання належить: забезпечення реалізації державної політики у галузі мисливського господарства та полювання; передача мисливських тварин, що перебувають у державній власності, у комунальну власність та приватну власність юридичних і фізичних осіб; встановлення відповідно до цього Закону та інших актів законодавства порядку видачі дозволів на використання мисливських тварин як природного ресурсу загальнодержавного значення; розроблення та здійснення загальнодержавних програм мисливського господарства; забезпечення державного регулювання та контролю у галузі охорони, використання та відтворення мисливських тварин; затвердження порядку встановлення лімітів та видачі дозволів на використання мисливських тварин; організація зовнішньоекономічних зв’язків і міжнародного співробітництва у галузі мисливського господарства та полювання; вирішення інших питань у межах своїх повноважень. Стаття 6. Повноваження спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади у галузі мисливського господарства та полювання До повноважень спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади у галузі мисливського господарства та полювання належить: здійснення державного регулювання і контролю у галузі мисливського господарства та полювання; організація робіт з охорони, використання і відтворення мисливських тварин, збереження та поліпшення стану мисливських угідь; видача дозволів на використання мисливських тварин, що перебувають у державній власності; прийняття рішення про припинення полювання у випадках, передбачених цим Законом; розроблення проектів лімітів та норм використання мисливських тварин, встановлення за погодженням із спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у галузі охорони навколишнього природного середовища строків здійснення полювання; визначення за погодженням із центральним органом виконавчої влади з питань фінансів вартості ліцензій на добування мисливських тварин; подання документів з питань надання у користування мисливських угідь; підготовка проектів планів переселення мисливських тварин, організація роботи з їх штучного відтворення; забезпечення ведення державного обліку чисельності та добування мисливських тварин; встановлення порядку видачі паспортів на собак мисливських порід, інших ловчих звірів і птахів; встановлення порядку видачі та видача посвідчень мисливця і щорічних контрольних карток обліку добутої дичини і порушень правил полювання; організація роботи з упорядкування мисливських угідь, визначення їх пропускної спроможності; організація роботи з укладення з користувачами мисливських угідь договорів про умови ведення мисливського господарства, здійснення контролю за виконанням цих договорів; ведення моніторингу та державного кадастру мисливських тварин, що перебувають на території України; вирішення інших питань у галузі мисливського господарства та полювання відповідно до законодавства. Стаття 7. Повноваження Ради міністрів Автономної Республіки Крим у галузі мисливського господарства та полювання До повноважень Ради міністрів Автономної Республіки Крим у галузі мисливського господарства та полювання належить: реалізація державної політики у галузі охорони, використання і відтворення мисливських тварин; організація і здійснення державного регулювання та контролю за охороною, використанням і відтворенням мисливських тварин, веденням моніторингу, державного кадастру та державного обліку мисливських тварин, що перебувають у межах території Автономної Республіки Крим; розроблення республіканських програм, пов’язаних з вивченням, охороною, використанням і відтворенням мисливських тварин; погодження питань щодо розміщення підприємств, інших об’єктів, які можуть негативно впливати на стан об’єктів тваринного світу та якість мисливських угідь; вирішення інших питань у межах своїх повноважень. Стаття 8. Повноваження обласних, районних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій у галузі мисливського господарства та полювання До повноважень обласних, районних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій у галузі мисливського господарства та полювання належить: забезпечення виконання державних та регіональних програм у галузі охорони, використання і відтворення мисливських тварин, розвитку мисливського господарства; встановлення відповідно до законодавства обмежень щодо користування мисливськими угіддями та здійснення полювання; забезпечення додержання вимог законодавства у галузі мисливського господарства та полювання; взаємодія з органами місцевого самоврядування з питань мисливського господарства та полювання; вирішення інших питань у межах своїх повноважень. Стаття 9. Повноваження Верховної Ради Автономної Республіки Крим, обласних, районних, Київської і Севастопольської міських рад у галузі мисливського господарства та полювання До повноважень Верховної Ради Автономної Республіки Крим, обласних, районних, Київської і Севастопольської міських рад у галузі мисливського господарства та полювання належить: затвердження відповідних програм розвитку мисливського господарства; вирішення в установленому порядку питань надання в користування мисливських угідь; вирішення інших питань у межах своїх повноважень. Стаття 10. Повноваження сільських, селищних і міських рад у галузі мисливського господарства та полювання До повноважень сільських, селищних і міських рад у галузі мисливського господарства та полювання належить: організація та здійснення заходів щодо охорони державного мисливського фонду, поліпшення середовища перебування мисливських тварин; вирішення відповідно до цього Закону питань, що стосуються надання у користування мисливських угідь; реалізація інших питань у межах своїх повноважень. Стаття 11. Громадські організації мисливців З метою задоволення своїх законних інтересів у здійсненні полювання, сприяння веденню мисливського господарства, розвитку мисливського собаківництва громадяни можуть добровільно об’єднуватись у громадські організації мисливців. Розділ III
ПОЛЮВАННЯ Стаття 12. Право на полювання Право на полювання в межах визначених для цього мисливських угідь мають громадяни України, які досягли 18-річного віку, одержали в установленому порядку дозвіл на добування мисливських тварин та інші документи, що засвідчують право на полювання. Полювання з використанням вогнепальної мисливської зброї дозволяється лише особам, які в установленому порядку одержали дозвіл органу внутрішніх справ на право користування цією зброєю. До полювання прирівнюється: перебування осіб у межах мисливських угідь, у тому числі на польових і лісових дорогах (крім доріг загального користування), з будь-якою стрілецькою зброєю або з капканами та іншими знаряддями добування звірів і птахів, або з собаками мисливських порід чи ловчими звірами і птахами, або з продукцією полювання; перебування осіб на дорогах загального користування з продукцією полювання або з будь-якою зібраною розчохленою стрілецькою зброєю. Стаття 13. Здійснення полювання іноземцями Іноземці можуть здійснювати полювання на території України відповідно до цього Закону. Документи на право полювання, видані відповідними органами інших держав, чинні на території України. Умови організації та здійснення полювання іноземцями, розмір плати за надані послуги і добуту продукцію полювання визначаються відповідними договорами, що укладаються між іноземцями або юридичними особами, які організовують для них полювання, та користувачами мисливських угідь. Стаття 14. Документи на право полювання Документами на право полювання є: посвідчення мисливця; щорічна контрольна картка обліку добутої дичини і порушень правил полювання з відміткою про сплату державного мита; дозвіл на добування мисливських тварин (ліцензія, відстрільна картка тощо); відповідний дозвіл на право користування вогнепальною мисливською зброєю; паспорт на собак мисливських порід, інших ловчих звірів і птахів з відміткою про допуск до полювання у поточному році у разі їх використання під час полювання. Зазначені документи мисливець зобов’язаний мати під час здійснення полювання, транспортування або перенесення продукції полювання і пред’являти їх на вимогу осіб, уповноважених здійснювати контроль у галузі мисливського господарства та полювання. Посвідчення мисливця та щорічна контрольна картка обліку добутої дичини і порушень правил полювання видаються спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у галузі мисливського господарства та полювання або його місцевими органами у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Розмір державного мита, а також порядок стягнення платежів за видачу посвідчення мисливця та щорічної контрольної картки обліку добутої дичини і порушень правил полювання встановлюються у порядку, передбаченому законодавством. Розмір плати за видачу посвідчення мисливця та щорічної контрольної картки обліку добутої дичини і порушень правил полювання встановлюється спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у галузі мисливського господарства та полювання за погодженням з центральним органом виконавчої влади з питань фінансів. Стаття 15. Способи полювання Полювання може здійснюватися такими способами: індивідуальне полювання; колективне полювання; колективне полювання з нагоничами (облавне полювання). Полювання може здійснюватися з використанням: мисливської вогнепальної зброї; собак мисливських порід, інших ловчих звірів і птахів (за наявності паспортів на них з допуском до полювання у поточному році); сіток і пасток для відлову тварин живцем; пасток для добування хутрових звірів з науковою метою та для переселення; вишок; пахучих неотруйних приманок. Полювання може здійснюватися з мисливською зброєю, що належить іншій фізичній особі, лише в її присутності і за наявності у мисливця та власника зброї відповідних дозволів, виданих органом внутрішніх справ. Стаття 16. Ліміти використання мисливських тварин Полювання на парнокопитних тварин, куниць лісову та кам’яну, норку американську, тхора лісового, бобра, нутрію вільну, ондатру, бабака, білку здійснюється відповідно до лімітів, що затверджуються на мисливський сезон спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у галузі охорони навколишнього природного середовища за поданням спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади у галузі мисливського господарства та полювання на підставі пропозицій користувачів мисливських угідь, погоджених з місцевими органами спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади у галузі охорони навколишнього природного середовища в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві, Севастополі та місцевими органами спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади у галузі мисливського господарства та полювання. Полювання на інших мисливських тварин регулюється нормами відстрілу, що встановлюються на мисливський сезон спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у галузі охорони навколишнього природного середовища разом із спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у галузі мисливського господарства та полювання за поданням їх органів в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі. ( Стаття 16 із змінами, внесеними згідно із Законом N 1695-IV ( 1695-15 ) від 20.04.2004 ) Стаття 17. Дозволи на добування мисливських тварин Добування мисливських тварин здійснюється за дозволом — ліцензією або відстрільною карткою. За ліцензією здійснюється полювання на кабана, лань, оленів благородного та плямистого, козулю, лося, муфлона, білку, бабака, бобра, нутрію вільну, ондатру, куниць лісову та кам’яну, норку американську, тхора лісового. За відстрільною карткою здійснюється полювання на пернату дичину, кроля дикого, зайця-русака, єнотовидного собаку, вовка та лисицю. Добування вовка дозволяється здійснювати також за наявності у мисливця ліцензії або відстрільної картки на добування інших мисливських тварин. Ліцензії видаються мисливцям користувачем мисливських угідь, який отримує їх у спеціально уповноваженому центральному органі виконавчої влади у галузі мисливського господарства та полювання або визначеному ним органі. Відстрільні картки видаються мисливцям користувачем мисливських угідь. Ліцензії та відстрільні картки видаються мисливцям із зазначенням у них терміну та місця здійснення полювання з урахуванням лімітів добування мисливських тварин та пропускної спроможності мисливських угідь. ( Стаття 17 із змінами, внесеними згідно із Законом N 1695-IV ( 1695-15 ) від 20.04.2004 )
Стаття 18. Вартість дозволів на добування мисливських тварин Вартість ліцензій на добування мисливських тварин визначається спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у галузі мисливського господарства та полювання за погодженням з центральним органом виконавчої влади з питань фінансів. Вартість відстрільних карток встановлює користувач мисливських угідь за погодженням з місцевим органом центрального органу виконавчої влади з питань фінансів. Стаття 19. Строки полювання Полювання може здійснюватися у такі строки: на норця великого, качок (крім гоголя, черні білоокої, савки, огара, галагаза, гаги звичайної, лутка, крохалів), лиску, курочку водяну, пастушка, куликів (крім кулика-сороки, ходуличника, шилодзьобки, кроншнепів, чайки, лежня, дерихвостів, поручайника, крем’яшника, чорниша, перевізника, фіфі, зуйків морського, малого, великодзьобого, галстучника), голубів (крім голуба-синяка) — у серпні — грудні; на гусок: сіру, білолобу велику, гуменника — у серпні — січні; ( Абзац третій частини першої статті 19 в редакції Закону N 1695-IV ( 1695-15 ) від 20.04.2004 ) на куріпку сіру, кеклика, фазана, рябчика, тетерука — у жовтні — грудні; ( Абзац четвертий частини першої статті 19 із змінами, внесеними згідно із Законом N 1695-IV ( 1695-15 ) від 20.04.2004 ) на перепела — у серпні — жовтні; на самця козулі — з 1 травня по грудень включно; на самців кабана, лані, оленів благородного та плямистого, лося, муфлона — у серпні — січні; на самок кабана, лані, оленів благородного та плямистого, козулі, лося і муфлона та на молодняк (до двох років) зазначених видів — у вересні — січні; ( Абзац дев’ятий частини першої статті 19 виключено на підставі Закону N 1695-IV ( 1695-15 ) від 20.04.2004 )
на білку, нутрію вільну, єнотовидного собаку, лисицю, куниць лісову і кам’яну, тхора лісового — з 15 жовтня по лютий включно; на бобра, ондатру, норку американську — з 1 листопада по лютий включно; на кроля дикого і зайця-русака — з 1 листопада по січень включно; на бабака — у липні — вересні. Полювання протягом мисливського сезону може здійснюватися в усі дні тижня. Строки полювання (конкретна дата відкриття та закриття полювання на той чи інший вид мисливських тварин, дні полювання) та порядок його здійснення визначаються спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у галузі мисливського господарства та полювання за погодженням із спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у галузі охорони навколишнього природного середовища, з іншими заінтересованими центральними і місцевими органами виконавчої влади, що доводиться до відома користувачів мисливських угідь і громадськості. Стаття 20. Заборони щодо здійснення полювання З метою раціонального використання мисливських тварин, охорони диких тварин, а також середовища їх перебування забороняється: 1) полювати без належного на те дозволу, а саме: без документів, визначених статтею 14 цього Закону; полювання на тварин, які не зазначені у дозволах на добування мисливських тварин або понад встановлену в цих дозволах норму; 2) полювання в заборонених для цього місцях, а саме: на територіях та об’єктах природно-заповідного фонду, де це заборонено відповідно до положень про них; на відтворювальних ділянках; у межах населених пунктів (сіл, селищ, міст), за винятком випадків, передбачених рішеннями Ради міністрів Автономної Республіки Крим, обласних, Київської та Севастопольської міських рад; в угіддях, не зазначених у дозволі; на відстані ближче ніж 200 метрів від будівель населеного пункту та окремо розташованих будівель, де можливе перебування людей; 3) полювання у заборонений час, а саме: у не дозволені для полювання строки на відповідні види тварин; у темний період доби (пізніше години після заходу сонця і раніше години до його сходу); 4) полювання із застосуванням або використанням заборонених знарядь та забороненими способами, а саме: клеїв, петель, підрізів, закотів, гачків, самострілів, ловчих ям; отруйних та анестезуючих принад; живих сліпих чи знівечених тварин як принади; звуковідтворювальних приладів та пристроїв; електричного обладнання для добування тварин; штучних світлових джерел, приладів та пристроїв для підсвічування мішеней, у тому числі приладів нічного бачення; дзеркал та інших пристроїв, що осліплюють тварин; вибухових речовин; з під’їзду на автомототранспорті, а також на плавучих засобах з працюючим двигуном; літаків та вертольотів; немисливської (у тому числі військової) вогнепальної, пневматичної та іншої стрілецької зброї, а також нарізних вкладок, напівавтоматичної або автоматичної зброї з магазинами більш як на два патрони; руйнування жител тварин, бобрових загат, гнізд птахів; газу та диму; заливання нір звірів; а також: на тварин, які зазнають лиха (переправляються водою або по льоду, рятуються від пожежі, повені тощо); на пернату дичину з нарізною вогнепальною зброєю; на хутрових звірів (крім вовка) з нарізною вогнепальною зброєю калібром більш як 5,6 міліметра; ( Абзац дев’ятнадцятий пункту 4 частини першої статті 20 із змінами, внесеними згідно із Законом N 1695-IV ( 1695-15 ) від 20.04.2004 ) на копитних тварин з використанням малокаліберної гвинтівки під патрон кільцевого запалювання або набоїв, споряджених картеччю чи шротом; ( Абзац двадцятий пункту 4 частини першої статті 20 із змінами, внесеними згідно із Законом N 1695-IV ( 1695-15 ) від 20.04.2004 ) полювання з мисливськими собаками, ловчими звірами і птахами без наявності на них паспорта з допуском до полювання; 5) транспортування або перенесення добутих тварин чи їх частин без відмітки цього факту у дозволі на їх добування; 6) допускання собак у мисливські угіддя без нагляду; 7) полювання з порушенням установленого для певної території (регіону, мисливського господарства, обходу тощо) порядку здійснення полювання; 8) полювання на заборонених для добування тварин; 9) збирання яєць птахів, загиблих тварин або їх частин, руйнування, нищення або псування штучних гніздищ, солонців, годівниць для звірів і птахів, посівів кормових рослин, мисливських вишок, вказівних знаків, відповідних вивісок та інших атрибутів мисливського господарства. Дії, зазначені в пунктах 1-8 цієї статті, відповідно до законодавства кваліфікуються як незаконне полювання. Особи, винні у незаконному полюванні, несуть відповідальність згідно із законами. Розділ IV
ВЕДЕННЯ МИСЛИВСЬКОГО ГОСПОДАРСТВА ТА КОРИСТУВАННЯ МИСЛИВСЬКИМИ УГІДДЯМИ Стаття 21. Ведення мисливського господарства Ведення мисливського господарства здійснюється користувачами мисливських угідь. Не допускається користування мисливськими тваринами та ведення мисливського господарства без оформлення відповідних документів у встановленому цим Законом порядку. Умови ведення мисливського господарства визначаються у договорі, який укладається між місцевими органами спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади у галузі мисливського господарства та полювання і користувачами мисливських угідь. Форма договору встановлюється спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у галузі мисливського господарства та полювання за погодженням із спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у галузі охорони навколишнього природного середовища. Для потреб мисливського господарства користувачі мисливських угідь мають право у встановленому порядку, за згодою власників або користувачів земельних ділянок, будувати на мисливських угіддях необхідні будівлі та біотехнічні споруди, вирощувати кормові культури, створювати захисні насадження, проводити штучне обводнення, здійснювати інші заходи, пов’язані з веденням мисливського господарства, які не суперечать законодавству та інтересам власників або користувачів земельних ділянок. Відносини між власниками або користувачами земельних ділянок і користувачами мисливських угідь регулюються відповідними договорами. Стаття 22. Порядок надання у користування мисливських угідь Мисливські угіддя для ведення мисливського господарства надаються у користування Верховною Радою Автономної Республіки Крим, обласними, Київською та Севастопольською міськими радами за поданням місцевого органу спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади у галузі мисливського господарства та полювання, погодженим з Радою міністрів Автономної Республіки Крим, обласними, Київською та Севастопольською міськими державними адміністраціями, місцевими органами спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади у галузі охорони навколишнього природного середовища, а також власниками або користувачами земельних ділянок. Мисливські угіддя надаються у користування на строк не менш як на 15 років. Площа мисливських угідь, що надаються користувачеві, повинна становити не менше 3 тисяч гектарів, але не більше ніж 35 відсотків від загальної площі мисливських угідь Автономної Республіки Крим, області та м. Севастополя. ( Частина третя статті 22 із змінами, внесеними згідно із Законом N 3053-III ( 3053-14 ) від 07.02.2002 ) Переважне право на користування мисливськими угіддями мають: власники та постійні користувачі земельних ділянок; користувачі мисливських угідь, які продовжують строк користування цими угіддями. Стаття 23. Припинення права користування мисливськими угіддями Право користування мисливськими угіддями припиняється у разі: закінчення строку користування; добровільної відмови від користування; припинення діяльності юридичних осіб, яким надано у користування мисливські угіддя; систематичного невиконання обов’язків щодо охорони та відтворення мисливських тварин, зобов’язань, обумовлених договором між користувачем мисливських угідь та власником (користувачем) земельних ділянок або місцевим органом спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади у галузі ведення мисливського господарства та полювання; погіршення якості мисливських угідь з вини їх користувача; в інших випадках, передбачених законодавством. Рішення про припинення права користування мисливськими угіддями, крім випадку закінчення строку користування, приймаються за поданням місцевих органів спеціально уповноважених центральних органів виконавчої влади у галузі мисливського господарства та полювання або у галузі охорони навколишнього природного середовища тими самими органами, які уповноважені на надання у користування мисливських угідь. Стаття 24. Плата за користування мисливськими угіддями Користування мисливськими угіддями є платним. Розмір та порядок внесення плати за користування мисливськими угіддями визначаються у договорі між користувачем мисливських угідь та власником або постійним користувачем земельних ділянок, на яких знаходяться ці угіддя. Розмір плати за користування мисливськими угіддями встановлюється залежно від їх місцезнаходження, природної якості та інших факторів. Стаття 25. Збір за використання мисливських тварин як природного ресурсу загальнодержавного значення За використання мисливських тварин як природного ресурсу загальнодержавного значення з користувачів мисливських угідь справляється збір. Збір за використання мисливських тварин як природного ресурсу загальнодержавного значення не справляється у разі: використання тварин у цілях, передбачених статтями 32 та 33 цього Закону; добування тварин, які не перебувають у державній власності. Розмір збору за використання мисливських тварин як природного ресурсу загальнодержавного значення встановлюється для окремих видів (груп видів) тварин залежно від їх поширення, чисельності, відтворювальної здатності та обсягу добування. Порядок справляння і розміри збору за використання мисливських тварин як природного ресурсу загальнодержавного значення встановлюються Кабінетом Міністрів України. Стаття 26. Розподіл коштів від сплати збору за використання мисливських тварин як природного ресурсу загальнодержавного значення Кошти від сплати збору за використання мисливських тварин як природного ресурсу загальнодержавного значення перераховуються у розмірі 50 відсотків до державного бюджету і 50 відсотків — до республіканського бюджету Автономної Республіки Крим, бюджетів областей, міст Києва і Севастополя. Кошти від сплати збору за використання мисливських тварин як природного ресурсу загальнодержавного значення, що надходять до республіканського бюджету Автономної Республіки Крим, бюджетів областей, міст Києва і Севастополя, розподіляються між місцевими бюджетами різних рівнів відповідно Верховною Радою Автономної Республіки Крим, обласними, Київською і Севастопольською міськими радами. Стаття 27. Охорона і відтворення мисливських тварин З метою охорони та відтворення мисливських тварин користувачі в межах своїх мисливських угідь виділяють не менш як 20 відсотків площі угідь, на яких полювання забороняється. Порядок визначення територій для цієї мети встановлюється спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у галузі мисливського господарства та полювання. Користувачі мисливських угідь здійснюють комплекс біотехнічних та інших заходів, спрямованих на охорону та відтворення мисливських тварин, збереження і поліпшення середовища їх перебування. Користувачі мисливських угідь встановлюють за погодженням з місцевими органами спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади у галузі мисливського господарства та полювання і місцевими органами спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади у галузі охорони навколишнього природного середовища пропускну спроможність мисливських угідь. Стаття 28. Упорядкування мисливських угідь Користувачі мисливських угідь забезпечують упорядкування мисливських угідь, наданих їм у користування. Порядок проведення упорядкування мисливських угідь визначається спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у галузі мисливського господарства та полювання за погодженням із спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у галузі охорони навколишнього природного середовища. Стаття 29. Єгерська служба З метою охорони мисливських угідь користувачі угідь створюють єгерську службу з розрахунку не менш як один єгер на 7 тисяч гектарів лісових і 10 тисяч гектарів польових чи водно-болотних мисливських угідь. Стаття 30. Права та обов’язки користувачів мисливських угідь Користувачі мисливських угідь мають право: користуватися державним мисливським фондом у межах мисливських угідь; використовувати мисливських тварин та користуватися мисливськими угіддями в установленому порядку; розпоряджатися мисливськими тваринами, добутими або набутими в інший спосіб у законному порядку, і доходами від їх реалізації; організовувати полювання для мисливців; отримувати відшкодування вартості будівель, споруд та іншого нерухомого майна, яке належить їм на праві власності, у разі переходу права користування мисливськими угіддями від них до інших користувачів. ( Частину першу статті 30 доповнено абзацом шостим згідно із Законом N 1122-IV ( 1122-15 ) від 11.07.2003 ) Користувачі мисливських угідь зобов’язані: додержуватися встановлених правил, норм, лімітів і строків добування мисливських тварин; виконувати біотехнічні заходи, виділяти мисливські угіддя для охорони і відтворення мисливських тварин, визначати пропускну спроможність мисливських угідь та забезпечувати їх упорядкування; раціонально використовувати державний мисливський фонд, не допускати погіршення екологічного стану мисливських угідь; проводити первинний облік чисельності і добування мисливських тварин, вивчати їх стан та характеристики угідь і в установленому порядку подавати цю інформацію органам, які здійснюють державний облік чисельності тварин та облік їх добування, ведення державного кадастру і моніторингу тваринного світу; негайно інформувати місцеві органи спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади у галузі охорони навколишнього природного середовища, спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади у галузі мисливського господарства та полювання, ветеринарні, санітарно-епідеміологічні служби про виявлення випадків захворювань тварин, погіршення стану середовища їх перебування, виникнення загрози знищення та загибелі тварин, здійснювати комплексні заходи щодо профілактики і боротьби із захворюваннями; обладнати згідно з ветеринарно-санітарними вимогами майданчики для оброблення відстріляної на полюванні дичини та забезпечити проведення представниками органів державної ветеринарної медицини ветеринарно-санітарної експертизи дичини, призначеної для використання на харчові цілі; здійснювати охорону державного мисливського фонду, створювати єгерську службу; додержуватися режиму охорони тварин, занесених до Червоної книги України і включених до переліків видів тварин, які підлягають особливій охороні на території Автономної Республіки Крим та областей, у межах наданих у користування мисливських угідь; не допускати самовільного переселення або акліматизації тварин; не допускати до полювання мисливців у кількості, що перевищує пропускну спроможність мисливських угідь; проводити комплексні заходи, спрямовані на відтворення, у тому числі штучне, мисливських тварин, збереження і поліпшення середовища їх перебування, щорічно вкладати кошти на їх охорону і відтворення з розрахунку на 1 тисячу гектарів лісових угідь не менше шести, польових — чотирьох, водно-болотних — двох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян; здійснювати заходи щодо виконання загальнодержавних і місцевих екологічних програм з питань охорони тваринного світу; самостійно припиняти використання мисливських тварин у разі погіршення їх стану та умов існування, зниження відтворювальної здатності та виникнення загрози знищення тварин, негайно вживати заходів до усунення негативних факторів впливу на тварин і середовище їх перебування; безперешкодно допускати до перевірки стану мисливських угідь, усіх об’єктів, де утримуються, перероблюються та реалізуються мисливські тварини, представників органів, що здійснюють державний контроль у галузі мисливського господарства та полювання, своєчасно виконувати їх законні вимоги. У разі невиконання або порушення користувачем мисливських угідь зазначених вимог спеціально уповноважений орган виконавчої влади у галузі мисливського господарства та полювання або спеціально уповноважений орган виконавчої влади у галузі охорони навколишнього природного середовища можуть попередити його про необхідність усунення порушення у визначений термін чи заборонити використання державного мисливського фонду в угіддях цього користувача терміном до трьох років. Користувачі мисливських угідь можуть мати й інші передбачені законом права та обов’язки щодо використання мисливських тварин та користування мисливськими угіддями. Стаття 31. Гарантії і захист прав користувачів мисливських угідь Права користувачів мисливських угідь охороняються законом. Припинення права використання державного мисливського фонду або права користування мисливськими угіддями може мати місце лише у випадках, передбачених статтею 23 цього Закону. У разі дострокового припинення права користування мисливськими угіддями, що сталося не з ініціативи або вини їх користувача, йому відшкодовуються витрати на проведені протягом останніх трьох років комплексні заходи, спрямовані на охорону і відтворення, у тому числі штучне, мисливських тварин, поліпшення середовища перебування тварин, а також повна вартість робіт з останнього упорядкування цих угідь. Зазначені витрати відшкодовуються за рахунок нового користувача цих угідь або органу, який прийняв таке рішення. ( Статтю 31 доповнено частиною третьою згідно із Законом N 1122-IV ( 1122-15 ) від 11.07.2003 ) Порушені права користувачів мисливських угідь підлягають поновленню. Поновлення порушених прав користувачів мисливських угідь провадиться радами, місцевими державними адміністраціями відповідно до їх повноважень, судом або третейським судом. ( Частина статті 31 із змінами, внесеними згідно із Законом N 762-IV ( 762-15 ) від 15.05.2003 ) Стаття 32. Селекційний та вибірковий діагностичний відстріли мисливських тварин для ветеринарно-санітарної експертизи Селекційний та вибірковий діагностичний відстріли мисливських тварин для ветеринарно-санітарної експертизи проводяться незалежно від строків мисливського сезону працівниками, уповноваженими здійснювати охорону мисливських угідь, за дозволом спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади у галузі мисливського господарства та полювання, а в межах територій та об’єктів природно-заповідного фонду — за дозволом місцевого органу спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади у галузі охорони навколишнього природного середовища, за письмовою заявою користувача мисливських угідь. Відстріл мисливських тварин у встановлених ветеринарною службою вогнищах сказу та інших небезпечних захворювань здійснюється відповідно до законодавства про ветеринарну медицину. Селекційний та вибірковий діагностичний відстріли мисливських тварин для ветеринарно-санітарної експертизи здійснюються відповідно до лімітів їх добування. Тварини, добуті протягом мисливського сезону, вважаються добутими в межах ліміту цього мисливського сезону, а тварини, добуті в міжсезоння, — у межах ліміту наступного мисливського сезону. Стаття 33. Відстріл та відлов хижих та шкідливих тварин, добування мисливських тварин для наукових цілей, переселення в нові місця перебування Відстріл та відлов вовків, бродячих собак і котів, сірих ворон, сорок, граків здійснюються мисливцями за дозволом користувача мисливських угідь під час полювання на інші види мисливських тварин. Відстріл та відлов перелічених тварин, а також вовка і лисиці не в мисливський сезон або в заборонених для полювання місцях здійснюються мисливцями за дозволом місцевого органу спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади у галузі мисливського господарства та полювання, а в межах територій та об’єктів природно-заповідного фонду — за дозволом місцевого органу спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади у галузі охорони навколишнього природного середовища, за письмовою заявою користувача мисливських угідь. Місцеві органи спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади у галузі мисливського господарства та полювання і користувачі мисливських угідь можуть безоплатно забезпечувати мисливців, які добувають зазначених тварин, набоями та іншим необхідним спорядженням, установлювати для них відповідні винагороди (пільги). Добування вовків, лисиць, бродячих собак і котів, сірих ворон, сорок, граків і сойок належить до службових обов’язків працівників, уповноважених здійснювати охорону мисливських угідь. Добування лисиць і єнотовидних собак протягом року в місцях інтенсивного розведення дрібної дичини здійснюється працівниками, уповноваженими на охорону мисливських угідь, за дозволом місцевого органу спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади у галузі мисливського господарства та полювання, а в межах територій та об’єктів природно-заповідного фонду — за дозволом місцевого органу спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади у галузі охорони навколишнього природного середовища, за письмовою заявою користувача мисливських угідь. Добування мисливських тварин для наукових цілей, переселення в нові місця перебування, а також збирання пташиних яєць здійснюються за дозволами спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади у галузі охорони навколишнього природного середовища, які видаються у встановленому ним порядку. Стаття 34. Підготовка та використання на полюванні собак мисливських порід, інших ловчих звірів і птахів Натаскування, наганяння, вимуштрування, польові випробування і змагання мисливських собак проводяться на окремих ділянках, виділених для цієї мети користувачем мисливських угідь, у строки, що встановлюються спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у галузі мисливського господарства та полювання. Виявлені в мисливських угіддях без нагляду породисті собаки відловлюються, про що письмово повідомляються районні та обласні організації, які провадять реєстрацію відповідних порід собак. Безпородні собаки можуть бути відстріляні. Відловлені собаки залишаються у користувача мисливських угідь, де вони були відловлені, або в особи, яка їх відловила та утримує. Власники собак зобов’язані відшкодовувати витрати на тимчасове утримання собак. Власники собак, які допустили їх у мисливські угіддя без нагляду, несуть відповідальність як порушники правил полювання і відшкодовують користувачу мисливських угідь заподіяні при цьому збитки. На собак мисливських порід, інших ловчих звірів і птахів, які використовуються для польових випробувань або полювання, власник повинен мати паспорт з відміткою про допуск до полювання в поточному році. Форма паспорта, порядок його видачі, а також порядок ведення племінних книжок мисливських собак визначаються органами, яким надано це право згідно з чинним законодавством. На ловчих звірів і птахів паспорти видаються лише на підставі оформлених у встановленому порядку документів, що засвідчують законність набуття цих тварин. Стаття 35. Продукція полювання, мисливські трофеї Перната дичина та хутрові звірі, а також субпродукти копитних тварин, добутих мисливцем під час полювання в установленому цим Законом порядку, є власністю мисливця. Шкури, м’ясо, роги та ікла копитних тварин, добутих у процесі полювання, а також відловлені живі тварини здаються користувачеві мисливських угідь. Учасники полювання мають переважне право на придбання цієї продукції. При цьому м’ясо копитних тварин може реалізовуватися учасникам полювання із знижкою до 30 відсотків (частка мисливця). Підлягають обов’язковій здачі користувачеві мисливських угідь зібрані скинуті роги лані, оленя, козулі, лося, загиблі тварини або їх частини, а також відловлені хворі чи травмовані живі тварини. Користувач мисливських угідь з дозволу органів державної ветеринарної медицини має право самостійно реалізовувати зазначену продукцію полювання (у тому числі мисливські трофеї) або здійснювати її переробку за наявності документів, що засвідчують законність її набуття, у порядку, встановленому законодавством. Продукція полювання (у тому числі мисливські трофеї), яка знаходиться у юридичних і фізичних осіб без документів, що засвідчують законність її набуття, або продукція, добута з порушенням правил полювання, вважається незаконно добутою. Мисливські трофеї, одержані від добутих копитних тварин, підлягають обов’язковій реєстрації у користувача мисливських угідь з оформленням відповідного трофейного листа із зазначенням у ньому місця, часу їх добування, оцінки трофейної якості. ( Частина сьома статті 35 із змінами, внесеними згідно із Законом N 1695-IV ( 1695-15 ) від 20.04.2004 ) Порядок реєстрації мисливських трофеїв, форма та порядок видачі трофейних листів визначаються спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у галузі мисливського господарства та полювання за погодженням із спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у галузі охорони навколишнього природного середовища. Стаття 36. Надходження коштів від ведення мисливського господарства Кошти від реалізації мисливцям ліцензій та відстрільних карток на добування мисливських тварин, продукції полювання (у тому числі живих мисливських тварин), надання послуг, інші надходження від ведення мисливського господарства зараховуються на рахунки користувачів мисливських угідь. Користувачі мисливських угідь одержують від спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади у галузі мисливського господарства та полювання або визначеного ним органу ліцензії на добування кабана, лані, оленів благородного та плямистого, козулі, лося, муфлона, білки, бабака, бобра, нутрії вільної, ондатри, куниць лісової та кам’яної, норки американської, тхора лісового за плату, розмір якої визначається за погодженням з центральним органом виконавчої влади з питань фінансів. Кошти від реалізації користувачам мисливських угідь ліцензій, а також за видачу посвідчень мисливця та щорічних контрольних карток обліку добутої дичини і порушень правил полювання зараховуються на рахунок спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади у галузі мисливського господарства та полювання і використовуються на охорону та відтворення державного мисливського фонду. Зазначені кошти включаються до кошторису доходів і видатків спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади у галузі мисливського господарства та полювання, і на цю суму зменшується обсяг його фінансування за рахунок Державного бюджету України. ( Стаття 36 із змінами, внесеними згідно із Законом N 1695-IV ( 1695-15 ) від 20.04.2004 )
Розділ V
КОНТРОЛЬ ЗА ПОЛЮВАННЯМ ТА ВЕДЕННЯМ МИСЛИВСЬКОГО ГОСПОДАРСТВА Стаття 37. Державний контроль у галузі мисливського господарства та полювання Державний контроль у галузі мисливського господарства та полювання здійснюється Кабінетом Міністрів України, спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у галузі мисливського господарства та полювання, спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у галузі охорони навколишнього природного середовища, їх місцевими органами, місцевими державними адміністраціями, іншими державними органами відповідно до законодавства. Стаття 38. Громадський контроль за полюванням Громадський контроль за полюванням здійснюється громадськими інспекторами охорони навколишнього природного середовища та громадськими мисливськими інспекторами. Повноваження громадських інспекторів охорони навколишнього природного середовища визначаються положенням, яке затверджується спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у галузі охорони навколишнього природного середовища відповідно до закону. Повноваження громадських мисливських інспекторів визначаються положенням, яке затверджується спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у галузі мисливського господарства та полювання відповідно до закону. Стаття 39. Права працівників, уповноважених здійснювати контроль у галузі мисливського господарства та полювання Посадові особи спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади у галузі охорони навколишнього природного середовища, спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади у галузі мисливського господарства та полювання та їх органів на місцях відповідно до законодавства мають право: 1) давати обов’язкові до виконання вказівки (приписи) про усунення порушень вимог цього Закону; 2) перевіряти документи на право полювання та добування мисливських тварин в інших цілях, зупиняти транспортні (плавучі) засоби та проводити їх огляд та огляд речей, знарядь полювання, добутої продукції та інших предметів; 3) доставляти осіб, які порушують вимоги цього Закону, до органів внутрішніх справ, органів місцевого самоврядування; 4) вилучати в осіб, які порушують правила полювання, знаряддя добування тварин, транспортні (плавучі) засоби, обладнання і предмети, що були знаряддям порушень, незаконно добутих тварин та іншу продукцію полювання, а також відповідні документи; 5) проводити фотографування, звукозапис, кіно- та відеозйомку як додаткові заходи для запобігання та розкриття порушень правил полювання та інших вимог, установлених цим Законом; 6) складати протоколи про порушення правил полювання, інших встановлених цим Законом вимог; 7) вільно відвідувати підприємства, установи та організації, які здійснюють добування, утримання, зберігання або переробку мисливських тварин, території та об’єкти природно-заповідного фонду з метою здійснення нагляду за дотриманням вимог законодавства про охорону тваринного світу, ведення мисливського господарства та здійснення полювання; 8) зупиняти чи припиняти полювання та іншу діяльність, що провадиться з порушеннями вимог, установлених цим Законом; 9) визначати розмір збитків, завданих мисливському господарству, за затвердженими таксами та методиками; 10) використовувати під час виконання службових обов’язків попутний транспорт і засоби зв’язку, що належать користувачу мисливських угідь; 11) анулювати видані ними дозволи на полювання та добування мисливських тварин в інших цілях, а також на переселення, акліматизацію та утримання в неволі чи напіввільних умовах цих тварин; 12) викликати посадових осіб, громадян України та іноземців для усних або письмових пояснень у зв’язку з порушенням ними вимог цього Закону; 13) перевіряти й безоплатно одержувати від юридичних і фізичних осіб документи з ведення мисливського господарства, мисливського собаківництва, добування, зберігання, утримання, перероблення і реалізації мисливських тварин та продукції полювання; 14) розглядати в установленому законодавством порядку справи про адміністративні правопорушення, пов’язані з добуванням мисливських тварин, порушенням вимог щодо ведення мисливського господарства, у тому числі користування мисливськими угіддями, і накладати адміністративні стягнення; 15) на стимулювання та матеріально-технічне забезпечення діяльності в установленому законодавством порядку; 16) виконувати інші дії відповідно до законодавства про охорону навколишнього природного середовища і про тваринний світ. Права, визначені в пунктах 2-6 цієї статті, поширюються також на єгерів та посадових осіб користувачів мисливських угідь, уповноважених на охорону державного мисливського фонду. Права, визначені в пунктах 2, 3, 5, 6 цієї статті, поширюються також на громадських інспекторів охорони навколишнього природного середовища та громадських мисливських інспекторів. Права, визначені в пунктах 2-6, 14 цієї статті, поширюються також на державних районних мисливствознавців, головних лісничих, лісничих, головних мисливствознавців та мисливствознавців держлісгоспів, інших державних лісогосподарських підприємств, а також державних лісомисливських та державних мисливських господарств. ( Частина друга статті 39 із змінами, внесеними згідно із Законом N 1122-IV ( 1122-15 ) від 11.07.2003 ) Посадові особи спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади у галузі охорони навколишнього природного середовища, спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади у галузі мисливського господарства та полювання, їх органів на місцях, посадові особи користувачів мисливських угідь, уповноважені на охорону державного мисливського фонду під час виконання службових обов’язків, а також громадські інспектори охорони навколишнього природного середовища та громадські мисливські інспектори під час проведення рейдів, пов’язаних з охороною державного мисливського фонду, можуть перебувати у мисливських угіддях із зброєю (відомчою чи власною) незалежно від строків полювання за наявності у них посвідчення особи і дозволу органів внутрішніх справ на користування цією зброєю. Стаття 40. Правовий та соціальний захист працівників, уповноважених здійснювати контроль у галузі мисливського господарства та полювання Посадові особи спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади у галузі охорони навколишнього природного середовища, спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади у галузі мисливського господарства та полювання, їх органів на місцях підлягають обов’язковому державному особистому страхуванню за рахунок коштів державного бюджету на випадок загибелі на суму десятирічної заробітної плати за останньою посадою, яку вони займали, а в разі поранення, контузії, травми або каліцтва, захворювання чи інвалідності, що сталися у зв’язку з виконанням посадових обов’язків, — на суму від шестимісячної до п’ятирічної заробітної плати за останньою посадою залежно від ступеня втрати працездатності. У разі загибелі посадової особи спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади у галузі охорони навколишнього природного середовища, спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади у галузі мисливського господарства та полювання, їх органів на місцях, посадової особи користувача мисливських угідь, уповноваженої на охорону державного мисливського фонду, у зв’язку з виконанням посадових обов’язків, сім’ї загиблого або його утриманцям виплачується одноразова допомога у розмірі десятирічної заробітної плати загиблого за останньою посадою, яку він займав, за рахунок державного бюджету з наступним стягненням цієї суми з винних осіб. У разі нанесення посадовій особі тілесних ушкоджень у зв’язку з виконанням нею посадових обов’язків, що перешкоджають надалі займатися професійною діяльністю, їй виплачується одноразова допомога в розмірі п’ятирічної заробітної плати за останньою посадою, яку вона займала, за рахунок державного бюджету з наступним стягненням цієї суми з винних осіб і в установленому порядку призначається пенсія по інвалідності. У разі нанесення посадовій особі тілесних ушкоджень у зв’язку з виконанням нею посадових обов’язків, що не перешкоджають надалі займатися професійною діяльністю, їй виплачується одноразова допомога в розмірі однорічної заробітної плати за рахунок державного бюджету з наступним стягненням цієї суми з винних осіб. Шкода, заподіяна майну посадової особи або членам її сім’ї у зв’язку з виконанням нею посадових обов’язків, відшкодовується в повному обсязі за рахунок коштів державного бюджету з наступним стягненням цієї суми з винних осіб. Річна заробітна плата посадової особи, що береться для нарахування одноразової допомоги, включає всі види грошових виплат, які отримала посадова особа за час роботи за останньою посадою за рік, що передував року загибелі або ушкодження здоров’я. Стаття 41. Стимулювання осіб, уповноважених здійснювати контроль у галузі мисливського господарства та полювання Стимулювання осіб, уповноважених здійснювати контроль у галузі мисливського господарства та полювання, проводиться відповідно до законів України "Про охорону навколишнього природного середовища" ( 1264-12 ) і "Про тваринний світ" ( 3041-12 ). Особам, які виявили і вилучили незаконно добуту продукцію полювання, може бути видано як винагороду безоплатно до 50 відсотків м’яса копитних тварин, а також пернату дичину, кролів диких, зайців-русаків та м’ясо інших їстівних хутрових звірів. Розділ VI
ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ ЗА ПОРУШЕННЯ ЗАКОНОДАВСТВА У ГАЛУЗІ ПОЛЮВАННЯ ТА ВЕДЕННЯ МИСЛИВСЬКОГО ГОСПОДАРСТВА Стаття 42. Відповідальність за порушення законодавства у галузі мисливського господарства та полювання Порушення законодавства у галузі мисливського господарства та полювання тягне за собою дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність згідно із законами України. Відповідальність за порушення законодавства у галузі мисливського господарства та полювання несуть особи, винні у: порушенні права державної власності на мисливських тварин; порушенні правил полювання та здійснення інших видів використання мисливських тварин; перевищенні лімітів та норм спеціального використання мисливських тварин; порушенні вимог щодо користування мисливськими угіддями, погіршенні їх стану; використанні мисливських угідь не за призначенням; порушенні вимог щодо охорони середовища перебування мисливських тварин; порушенні правил утримання мисливських тварин у неволі або в напіввільних умовах; виготовленні, збуті та застосуванні заборонених знарядь добування тварин; збуті незаконно добутої продукції полювання; самовільному або з порушенням установленого порядку переселенні, акліматизації та схрещуванні мисливських тварин; неподанні в установленому порядку або приховуванні, спотворенні інформації про стан, чисельність та обсяги добування мисливських тварин; невжитті заходів щодо запобігання загибелі мисливських тварин, погіршенню середовища їх перебування; порушенні порядку придбання чи реалізації, незаконному пересиланні, ввезенні в Україну та вивезенні за її межі мисливських тварин та іншої продукції полювання, включаючи мисливські трофеї. Законами України може бути встановлена відповідальність і за інші порушення законодавства у галузі мисливського господарства та полювання. Притягнення порушників до відповідальності не звільняє їх від обов’язку відшкодувати збитки, завдані внаслідок порушення законодавства у галузі мисливського господарства та полювання. Незаконно добуті мисливські тварини чи виготовлена з них продукція, а також знаряддя правопорушень підлягають конфіскації в установленому законодавством порядку. У разі вилучення незаконно добутих або набутих в інший спосіб живих мисливських тварин повинні бути вжиті заходи до їх збереження і, якщо можливо, повернення у природне середовище. Стаття 43. Відшкодування збитків, завданих унаслідок порушення законодавства у галузі мисливського господарства та полювання Відшкодування збитків, завданих унаслідок порушення законодавства у галузі мисливського господарства та полювання, здійснюється добровільно або за рішенням суду відповідно до законодавства за затвердженими в установленому порядку таксами. ( Частина перша статті 43 із змінами, внесеними згідно із Законом N 762-IV ( 762-15 ) від 15.05.2003 ) Такси для обчислення розміру відшкодування збитків, завданих унаслідок порушення законодавства в галузі мисливського господарства та полювання, затверджуються спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у галузі охорони навколишнього природного середовища і спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі мисливського господарства та полювання за погодженням з центральним органом виконавчої влади з питань фінансів. У разі неможливості вилучення незаконно добутої продукції полювання (якщо вона використана порушником в особистих цілях або з його вини стала непридатною для використання) порушник відшкодовує її вартість, яка обчислюється виходячи з ринкових цін на м’ясо, шкіряну, хутрову та іншу сировину вищого сорту, що діють на час відшкодування, у таких розмірах (не менш як): зубр: м’ясо — 300 кілограмів, шкура — 50 кілограмів; лось: м’ясо — 130 кілограмів, шкура — 30 кілограмів; олень благородний: м’ясо — 80 кілограмів, шкура — 20 кілограмів; олень плямистий: м’ясо — 50 кілограмів, шкура — 15 кілограмів; кабан: м’ясо — 60 кілограмів, шкура — 10 кілограмів; лань: м’ясо — 40 кілограмів, шкура — 5 кілограмів; козуля, муфлон: м’ясо — 15 кілограмів, шкура — 3 кілограми; ведмідь: м’ясо — 100 кілограмів, шкура — 250 квадратних дециметрів; бобер: м’ясо — 5 кілограмів; заєць-русак, бабак, нутрія вільна: м’ясо — 3 кілограми; лебідь, дрофа: м’ясо — 5 кілограмів; глухар, гуси: м’ясо — 3 кілограми; тетерук, фазан, кріль дикий: м’ясо — 1 кілограм; качки, лиска: м’ясо — 0,5 кілограма; інша дрібна перната дичина: м’ясо — 0,3 кілограма. Розділ VII
ПРИКІНЦЕВІ ПОЛОЖЕННЯ 1. Цей Закон набирає чинності з дня його опублікування. Стаття 24 цього Закону набирає чинності з 1 січня 2010 року. ( Пункт 1 розділу VII доповнено абзацом згідно із Законом N 1122-IV ( 1122-15 ) від 11.07.2003 ) 2. Кабінету Міністрів України у шестимісячний строк з дня набрання чинності цим Законом: подати на розгляд Верховної Ради України пропозиції про приведення законодавчих актів України у відповідність з цим Законом; привести свої нормативно-правові акти у відповідність з цим Законом; відповідно до компетенції забезпечити прийняття нормативно-правових актів, передбачених цим Законом; забезпечити перегляд і скасування міністерствами та іншими центральними органами виконавчої влади нормативно-правових актів, що суперечать цьому Закону. Президент України Л.КУЧМА м. Київ, 22 лютого 2000 року N 1478-III
Закон України Про ліцензування певних видів господарської діяльності
Верховна Рада України; Закон вiд 01.06.2000 № 1775-III (Відомості Верховної Ради (ВВР), 2000, N 36, ст.299) (Із змінами, внесеними згідно із Законами N 1969-III (1969-14) від 21.09.2000, ВВР, 2000, N 45, ст.377 N 2120-III (2120-14) від 07.12.2000, ВВР, 2001, N 2-3, ст.10 N 2209-III (2209-14) від 11.01.2001, ВВР, 2001, N 11, ст.45 N 2257-III (2257-14) від 08.02.2001, ВВР, 2001, N 16, ст.76 N 2344-III (2344-14) від 05.04.2001, ВВР, 2001, N 22, ст.105 N 2628-III (2628-14) від 11.07.2001, ВВР, 2001, N 49, ст.259 N 2664-III (2664-14) від 12.07.2001, ВВР, 2002, N 1, ст.1 N 2745-III (2745-14) від 04.10.2001, ВВР, 2002, N 7, ст.50 N 2759-III (2759-14) від 04.10.2001, ВВР, 2002, N 6, ст.39 N 2905-III (2905-14) від 20.12.2001, ВВР, 2002, N 12-13, ст.92 N 2953-III (2953-14) від 17.01.2002, ВВР, 2002, N 17, ст.121 N 2984-III (2984-14) від 17.01.2002, ВВР, 2002, N 20, ст.134 N 3073-III (3073-14) від 07.03.2002, ВВР, 2002, N 31, ст.214 N 3077-III (3077-14) від 07.03.2002, ВВР, 2002, N 30, ст.207 N 380-IV (380-15) від 26.12.2002, ВВР, 2003, N 10-11, ст.86 N 411-IV (411-15) від 26.12.2002, ВВР, 2003, N 13, ст.92 Кодексом N 436-IV (436-15) від 16.01.2003, ВВР, 2003, N 18, N 19-20, N 21-22, ст.144 — набирає чинності з 01.01.2004 року Законами N 546-IV (546-15) від 20.02.2003, ВВР, 2003, N 23, ст.145 N 852-IV (852-15) від 22.05.2003, ВВР, 2003, N 36, ст.276 — набирає чинності з 01.01.2004 року N 1280-IV (1280-15) від 18.11.2003, ВВР, 2004, N 12, ст.155 N 1282-IV (1282-15) від 18.11.2003, ВВР, 2004, N 13, ст.180 N 1344-IV (1344-15) від 27.11.2003, ВВР, 2004, N 17-18, ст.250 N 1377-IV (1377-15) від 11.12.2003, ВВР, 2004, N 15, ст.228 N 1804-IV (1804-15) від 17.06.2004, ВВР, 2004, N 38, ст.468 N 1891-IV (1891-15) від 24.06.2004, ВВР, 2004, N 50, ст.537 N 2245-IV (2245-15) від 16.12.2004 N 2247-IV (2247-15) від 16.12.2004 N 2285-IV (2285-15) від 23.12.2004 N 2288-IV (2288-15) від 23.12.2004)
Розділ I ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ Стаття 1. Визначення термінів У цьому Законі терміни вживаються у такому значенні: виробництво (виготовлення) — діяльність, пов’язана з випуском продукції, яка включає всі стадії технологічного процесу, а також реалізацію продукції власного виробництва; господарська діяльність — будь-яка діяльність, у тому числі підприємницька, юридичних осіб, а також фізичних осіб — суб’єктів підприємницької діяльності, пов’язана з виробництвом (виготовленням) продукції, торгівлею, наданням послуг, виконанням робіт; ліцензія — документ державного зразка, який засвідчує право ліцензіата на провадження зазначеного в ньому виду господарської діяльності протягом визначеного строку за умови виконання ліцензійних умов; ліцензування — видача, переоформлення та анулювання ліцензій, видача дублікатів ліцензій, ведення ліцензійних справ та ліцензійних реєстрів, контроль за додержанням ліцензіатами ліцензійних умов, видача розпоряджень про усунення порушень ліцензійних умов, а також розпоряджень про усунення порушень законодавства у сфері ліцензування; торгівля — будь-які операції, що здійснюються за договорами купівлі-продажу, міни, поставки та іншими цивільно-правовими договорами, які передбачають передачу прав власності на товари. Стаття 9. Види господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню Відповідно до цього Закону ліцензуванню підлягають такі види господарської діяльності: 1) пошук (розвідка) корисних копалин; 2) виробництво, ремонт вогнепальної зброї, боєприпасів до неї, холодної зброї, пневматичної зброї калібру понад 4,5 міліметра і швидкістю польоту кулі понад 100 метрів на секунду, торгівля вогнепальною зброєю та боєприпасами до неї, холодною зброєю, пневматичною зброєю калібру понад 4,5 міліметра і швидкістю польоту кулі понад 100 метрів на секунду.
Кодекс України Про адміністративні правопорушення
(Із змінами, внесеними згідно з Указами ПВР N 2377-IV (2377-15) від 20.01.2005)
Розділ I. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ Глава 1 ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ Стаття 174. Стрільба з вогнепальної, холодної метальної чи пневматичної зброї в населених пунктах і в не відведених для цього місцях або з порушенням установленого порядку Стрільба з вогнепальної чи холодної метальної зброї або пневматичної зброї калібру понад 4,5 міліметра і швидкістю польоту кулі понад 100 метрів за секунду в населених пунктах і в не відведених для цього місцях, а також у відведених місцях з порушенням установленого порядку — тягне за собою накладення штрафу від п’яти до десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з конфіскацією зброї і бойових припасів або без такої. (Стаття 174 в редакції Закону N 148/9 6від 25.04.96, із змінами, внесеними згідно із Законом N 55/97 від 07.02.97) Стаття 190. Порушення громадянами порядку придбання, зберігання, передачі іншим особам або продажу вогнепальної, холодної чи пневматичної зброї Придбання, зберігання, передача іншим особам або продаж громадянами вогнепальної мисливської чи холодної зброї, а також пневматичної зброї калібру понад 4,5 міліметра і швидкістю польоту кулі понад 100 метрів за секунду без дозволу органів внутрішніх справ — тягнуть за собою накладення штрафу від трьох до п’яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з конфіскацією зброї або без такої. Ті самі дії, вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за одне з порушень, передбачених частиною першою цієї статті, — тягнуть за собою накладення штрафу від чотирьох до семи неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з конфіскацією зброї. (Стаття 190 із змінами, внесеними згідно із Законами N 3806-12 від 24.12.93, N 148/96від 25.04.96, N 55/97 від 07.02.97, N 2247-IV (2247-15) від 16.12.2004) Стаття 191. Порушення громадянами правил зберігання, носіння або перевезення вогнепальної, холодної чи пневматичної зброї і бойових припасів Порушення правил зберігання, носіння або перевезення вогнепальної мисливської чи холодної зброї, а також пневматичної зброї калібру понад 4,5 міліметра і швидкістю польоту кулі понад 100 метрів за секунду і бойових припасів громадянами, які мають дозвіл органів внутрішніх справ на зберігання зазначеної зброї, — тягне за собою накладення штрафу від трьох до п’яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з оплатним вилученням зброї і бойових припасів або без такого. Ті самі дії, вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за одне з порушень, передбачених частиною першою цієї статті, — тягнуть за собою накладення штрафу від чотирьох до семи неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з конфіскацією зброї і бойових припасів або без такої. (Стаття 191 із змінами, внесеними згідно із Законами N 3806-12 від 24.12.93, N 148/96 від 25.04.96, N 55/97 від 07.02.97, N 2247-IV (2247-15) від 16.12.2004) Стаття 192. Порушення громадянами строків реєстрації (перереєстрації) вогнепальної, холодної чи пневматичної зброї і правил взяття її на облік Порушення громадянами встановлених строків реєстрації (перереєстрації)вогнепальної мисливської чи холодної зброї, а також пневматичної зброї калібру понад 4,5 міліметра і швидкістю польоту кулі понад 100 метрів за секунду або правил взяття їх на облік в органах внутрішніх справ у разі зміни місця проживання — тягне за собою попередження або накладення штрафу від одного до трьох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. (Стаття 192 із змінами, внесеними згідно із Законами N 3806-12 від 24.12.93, N 148/96 від 25.04.96, N 55/97 від 07.02.97, N 2247-IV (2247-15) від 16.12.2004) Стаття 193. Ухилення від реалізації вогнепальної, холодної чи пневматичної зброї і бойових припасів Ухилення від реалізації вогнепальної мисливської чи холодної зброї, а також пневматичної зброї калібру понад 4,5 міліметра і швидкістю польоту кулі понад 100 метрів за секунду і бойових припасів громадянами, у яких органами внутрішніх справ анульовано дозвіл на їх зберігання і носіння, — тягне за собою накладення штрафу від від трьох до п’яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з оплатним вилученням зброї і бойових припасів. (Стаття 193 із змінами, внесеними згідно із Законами N 3806-12 від 24.12.93, N 148/96 від 25.04.96, N 55/97 від 07.02.97, N 2247-IV (2247-15 від 16.12.2004) Стаття 194. Порушення працівниками торговельних підприємств (організацій) порядку продажу вогнепальної, холодної чи пневматичної зброї і бойових припасів Продаж працівниками торговельних підприємств (організацій) вогнепальної мисливської чи холодної зброї, а також пневматичної зброї калібру понад 4,5 міліметра і швидкістю польоту кулі понад 100 метрів за секунду і бойових припасів підприємствам, установам, організаціям та громадянам, що не мають на це відповідного дозволу органів внутрішніх справ, — тягне за собою накладення штрафу від чотирьох до семи неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Ті самі дії, вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за порушення, передбачене частиною першою цієї статті, — тягнуть за собою накладення штрафу від п’яти до десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. (Стаття 194 із змінами, внесеними згідно із Законами N 3806-12 від 24.12.93, N 148/96 від 25.04.96, N 55/97 від 07.02.97, N 2247-IV (2247-15) від 16.12.2004) Ст аття 195. Порушення працівниками підприємств, установ, організацій правил зберігання або перевезення вогнепальної, холодної чи пневматичної зброї і бойових припасів Порушення правил зберігання або перевезення вогнепальної чи холодної зброї, а також пневматичної зброї калібру понад 4,5 міліметра і швидкістю польоту кулі понад 100 метрів за секунду і бойових припасів працівниками підприємств, установ, організацій, відповідальними за їх охорону, а так само використання ними зазначеної зброї і бойових припасів не за призначенням — тягнуть за собою накладення штрафу від чотирьох до семи неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Ті самі дії, вчинені особою, як у протягом року було піддано адміністративному стягненню за одне з порушень, передбачених частиною першою цієї статті, — тягнуть за собою накладення штрафу від п’яти до десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. (Стаття 195 із змінами, внесеними згідно із Законами N 3806-12 від 24.12.93, N 148/96 від 25.04.96, N 55/97 від 07.02.97).
Інструкція про порядок виготовлення, придбання, зберігання, обліку, перевезення та використання вогнепальної, пневматичної і холодної зброї, пристроїв вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії, та зазначених патронів, а також боєприпасів до зброї та вибухових матеріалів
(МВС України; Наказ, Інструкція, Норми вiд 21.08.1998 №622)
I. Завдання органів внутрішніх справ із здійснення дозвільної системи 1. Загальні положення 1.3. Основними завданнями органів внутрішніх справ є запобігання порушенням порядку виготовлення, придбання, зберігання, обліку, охорони, перевезення та використання вогнепальної, пневматичної калібру понад 4,5 мм та швидкістю польоту кулі понад 100 метрів за секунду зброї (далі — пневматична) і холодної зброї (арбалети, мисливські ножі тощо, надалі — холодна зброя), пристроїв вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії, та зазначених патронів, боєприпасів до зброї і вибухових матеріалів, попередження випадків їх втрат, крадіжок, використання не за призначенням та з протиправною метою. (Пункт 1.3 із змінами, внесеними згідно з Наказом МВС N 292 (z0297-99) від 13.04.99) 2. Видача дозволів на придбання, зберігання, перевезення і використання вогнепальної зброї, боєприпасів до неї, пристроїв вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії, та зазначених патронів та вибухових матеріалів, відкриття і функціонування об’єктів дозвільної системи (Назва розділу 2 із змінами, внесеними згідно з Наказами МВС N 292 (z0297-99) від 13.04.99, N 615 (z0575-02) від 26.06.2002) 2.1. Здійснюючи дозвільну систему, органи внутрішніх справ відповідно до законодавства України видають міністерствам та іншим центральним органам виконавчої влади, підприємствам, установам, організаціям, господарським об’єднанням дозволи на придбання, зберігання, перевезення й використання вогнепальної зброї, боєприпасів до неї, холодної зброї, пневматичної зброї, пристроїв вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії, та зазначених патронів, вибухових матеріалів вибухових речовин, засобів ініціювання; на відкриття та функціонування складів вибухових матеріалів, сховищ і баз, де вони зберігаються піротехнічних майстерень, пунктів вивчення матеріальної частини зброї, правил поводження з нею та її застосування; громадянам — дозволи на придбання, зберігання й носіння вогнепальної мисливської, холодної зброї, пневматичної зброї. (Пункт 2.1 із змінами, внесеними згідно з Наказами МВС N 292 (z0297-99) від 13.04.99, N 615 (z0575-02) від 26.06.2002, N 806 (z0952-04) від 16.07.2004) 2.2. Усі види дозволів (додатки 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8) на придбання, зберігання, перевезення й використання спеціально визначених предметів і матеріалів, на які поширюється дозвільна система, підлягають захисту голографічними елементами, а також відкриття та функціонування підприємств, майстерень і лабораторій, мають зберігатися в підрозділах дозвільної системи, в місцях, що виключають доступ сторонніх осіб до них. (Абзац перший пункту 2.2 із змінами, внесеними згідно з Наказом МВС N 806 (z0952-04) від 16.07.2004) Дозволи на зберігання та використання предметів, матеріалів і речовин, відкриття та функціонування підприємств, майстерень і лабораторій, на які поширюється дозвільна система, видаються на ім’я керівників підприємств, установ і організацій, а також видаються дозволи на зберігання й носіння мисливської вогнепальної, пневматичної і холодної зброї громадянами строком на 3 роки. Дозволи на придбання та перевезення цих предметів, матеріалів і речовин видаються на строк до 3 місяців. (Пункт 2.2 із змінами, внесеними згідно з Наказом МВС N 615 (z0575-02) від 26.06.2002) Відшкодування витрат, пов’язаних з виготовленням бланків дозволів, здійснюється юридичними та фізичними особами, що їх отримують. (Пункт 2.2 доповнено абзацом згідно з Наказом МВС N 806 (z0952-04) від 16.07.2004) 7. Облік власників вогнепальної зброї 7.1. Облік власників мисливської вогнепальної нарізної, гладкоствольної, пневматичної, а також холодної зброї здійснюється в книзі обліку власників мисливської вогнепальної, пневматичної зброї, а також холодної зброї (додаток 12). Відомості про наявність такої зброї в громадян заносяться в автоматизовану інформаційну систему (АІС) "Арсенал". 7.2. На кожну особу, яка володіє вогнепальною мисливською, пневматичною, а також холодною нагородною зброєю зброєю (крім відомчої зброї), заводиться особова справа. Особові справи власників нарізної вогнепальної зброї ведуться в управліннях (відділах) адміністративної служби міліції ГУМВС України в Автономній Республіці Крим, м. Києві, Київській області УМВС України в областях, м. Севастополі, а на власників гладкоствольних мисливських рушниць, пневматичної та холодної зброї — у міськрайорганах внутрішніх справ. (Пункт 7.2 із змінами, внесеними згідно з Наказом МВС N 615 (z0575-02) від 26.06.2002) 7.3. Особова справа власника зброї містить такі документи: письмове клопотання про видачу дозволу на право придбання, а також зберігання і носіння за кожну одиницю зброї окремо; картку-заяву (додаток 13); корінець дозволу на придбання зброї або інші документи, що засвідчують факт придбання зброї; матеріали перевірки власника зброї, рапорт (додаток 14), довідки про перевірку за оперативними обліками, обліками медичних установ тощо; платіжне доручення (квитанцію) про оплату послуг за реєстрацію (перереєстрацію) зброї; копію договору страхування. (Пункт 7.3 доповнено абзацом сьомим згідно з Наказом МВС N 615 (z0575-02) від 26.06.2002) II. Придбання, зберігання, облік, охорона, перевезення і використання зброї та бойових припасів 8. Загальні положення 8.10. До пневматичної зброї належать пістолети, револьвери, гвинтівки калібру понад 4,5 міліметра і швидкістю польоту кулі понад 100 метрів за секунду, в яких снаряд (куля) приводиться в рух за рахунок стиснутих газів.
Інструкція про порядок вилучення та передання на зберігання до органів внутрішніх справ вилученої у порушників природоохоронного законодавства вогнепальної та іншої зброї і боєприпасів
(Мінекоресурсів України; Наказ, Інструкція, Форма типового документа вiд 31.03.2003 № 56/м)
1. Загальні положення 1.1. Ця Інструкція розроблена відповідно до статей 13, 19 та 41 Конституції України (254к/96-ВР), статті 20 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" (1264-12), статей 37 та 39 Закону України "Про мисливське господарство та полювання" (1478-14), статей 57 та 60 Закону України "Про тваринний світ" (2894-14), статті 61 Закону України "Про природно-заповідний фонд України" (2456-12), постанови Кабінету Міністрів України від 25.08.98 N 1340 (1340-98-п) "Про Порядок обліку, зберігання, оцінки конфіскованого та іншого майна, що переходить у власність держави, і розпорядження ним", статей 242-1, 255, 260, 264, 265 та 267 Кодексу України про адміністративні правопорушення (80732-10), Інструкції про порядок виготовлення, придбання, зберігання, обліку, перевезення та використання вогнепальної зброї, пневматичної і холодної зброї, пристроїв вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії, та зазначених патронів, а також боєприпасів до зброї та вибухових матеріалів, яка затверджена наказом Міністерства внутрішніх справ України від 21.08.98 N622 (z0637-98), що зареєстрований в Міністерстві юстиції України 07.10.98 за N 637/3077, із змінами та доповненнями. 2. Терміни та їх визначення 2.1. Класифікація зброї: вогнепальна зброя — зброя, в якій снаряд (куля, шріт тощо) приводиться в рух миттєвим звільненням хімічної енергії заряду (пороху або іншої пальної суміші); мисливська вогнепальна зброя — мисливські карабіни, гладкоствольні рушниці, гладкоствольні рушниці із свердловиною "парадокс" з нарізами 100 — 140 мм на початку або в кінці ствола, мисливські рушниці із свердловиною "сюпра", комбіновані рушниці, що мають нарівні з гладкими і нарізні стволи, та мисливські малокаліберні гвинтівки. Довжина стволів гладкоствольних рушниць повинна бути не менше 450 мм, а загальна довжина зброї не менше 800 мм; бойова нарізна вогнепальна зброя — зброя армійських зразків або виготовлена за спеціальними замовленнями (пістолети, револьвери, гвинтівки, карабіни, автомати, кулемети тощо); пневматична зброя — це пістолети, револьвери, гвинтівки калібру понад 4,5 міліметра зі швидкістю польоту кулі понад 100 метрів за секунду, в яких снаряд (куля) приводиться в рух за рахунок стиснутих газів; бойові припаси (далі — боєприпаси) — це патрони до нарізної вогнепальної зброї різних калібрів, а також заряджені патрони для гладкоствольних мисливських рушниць, мисливський порох і капсулі.
Правила приобретения, регистрации и хранения оружия
1. Общие положения Владелец охотничьего оружия несет ответственность за правильное хранение оружия и боеприпасов, а также за все возможные последствия, которые могут возникнуть в результате неправильного или незаконного хранения, применения оружия и боеприпасов или обращения с ними. Незнание правил безопасности не снимает ответственности с владельца охотничьего оружия за происшедший несчастный случай или причиненный материальный ущерб. 2. Приобретение охотничьего оружия и боеприпасов, регистрация (перерегистрация) оружия Охотничье нарезное и гладкоствольное оружие и охотничьи ножи можно приобретать и хранить в следующем порядке:
Охотничье нарезное оружие только по разрешениям на приобретение и хранение, выдаваемым МВД, УВД по ходатайствам руководителей министерств, ведомств, организаций.
Гладкоствольные охотничьи ружья — по разрешениям на приобретение и хранение, выдаваемым органами внутренних дел, и охотничьему билету.
Охотничьи ножи — по охотничьим билетам.
Охотничьи гладкоствольные ружья и боеприпасы к ним могут приобретаться только для целей охоты и охотничьего промысла охотниками-любителями и охотниками-промысловиками, являющимися членами охотничьих обществ. В торгующих организациях должен вестись учет проданного огнестрельного оружия, боеприпасов и охотничьих ножей. При Продаже в охотничьи билеты покупателей вписывается система, калибр и номер купленного охотничьего оружия, номер охотничьего ножа. Вносимые записи заверяются штампом магазина с указанием даты продажи и подписи продавца. Ведомственное охотничье гладкоствольное оружие может выдаваться на хранение по месту жительства спортсменам, работникам государственной лесной охраны и другим работникам ведомства при получении ими разрешения органов внутренних дел на хранение оружия и ношение его в служебных целях со штампом "Без права охоты". Ответственность за соблюдение порядка приобретения, регистрации, хранения и применения оружия несут руководители ведомств. Разрешение на приобретение, хранение и использование охотничьего оружия не выдается лицам:
страдающим психическими заболеваниями;
нарушающим общественный порядок, злоупотребляющим спиртными напитками или наркотическими веществами;
обвиняемым в совершении преступлений, а также преданным суду;
судимым за особо опасные государственные и иные тяжкие преступления, а также судимым за преступления, совершенные с применением оружия;
условно осужденным с обязательным привлечением к труду, условно освобожденным из мест лишения свободы;
осужденным к исправительным работам и переданным на поруки коллективам трудящихся.
Разрешение на приобретение оружия гражданам выдается под расписку при предъявлении документа, удостоверяющего личность и охотничьего билета сроком на 3 месяца. Боеприпасы к охотничьему оружию, порох, дробь приобретаются гражданами на торговых предприятиях по установленным нормам по предъявлении охотничьего билета и разрешения органов внутренних дел на хранение оружия. При наличии разрешения на хранение оружия без права охоты порох, дробь, снаряженные патроны и охотничьи ножи не продаются. Приобретенное гражданами охотничье оружие в течение месячного срока должно быть зарегистрировано и владельцам выдано разрешение на его хранение в органах внутренних дел. Граждане — члены охотничьих обществ в течение этого же срока должны также зарегистрировать оружие в охотничьем коллективе или городском (районном) совете. Разрешение на хранение охотничьего оружия выдается органами внутренних дел сроком на 3 года. По истечении этого срока оружие подлежит перерегистрации. Продавать или передавать оружие другим лицам 6eз разрешения органов внутренних дел запрещается. При нарушении этого правила оружие может быть изъято сотрудниками органов внутренних дел, а лица, виновные в этом, привлечены к ответственности в установленном законном порядке. В случае смерти владельца охотничьего ружья родственники умершего сдают его в комиссионный магазин для реализации. При утере или хищении оружия владелец его обязан немедленно сообщить об этом местному органу внутренних дел. Запрещается продажа и покупка охотничьего оружия и боеприпасов вне магазинов (на рынке, из рук и т. п.). При перемене места жительства для снятия оружия с учета владелец обязан подать заявление в местный орган внутренних дел с указанием нового адреса, а по прибытии к новому месту жительства — в десятидневный срок встать на учет. 3. Хранение, перевозка и использование оружия и боеприпасов Владельцы охотничьих ружей должны обеспечить их надежное хранение в запираемых шкафах или других местах, исключающих доступ к ним посторонних лиц, детей, подростков и злоумышленников. Охотничьи ружья должны храниться в чехлах в разряженном и разобранном состоянии, со спущенными курками, отдельно от патронов и пороха. Охотничьи боеприпасы должны храниться в сухом месте для предупреждения их порчи, что может явиться причиной несчастных случаев на охоте. Запрещается совместное хранение пороха с капсюлями и патронами, а также хранение дымного пороха с бездымным. Охотники должны знать конструкцию охотничьего ружья, назначение и взаимодействие деталей при пользовании им, а также технические и баллистические показатели используемых боеприпасов. Категорически запрещается пользоваться охотничьим ружьем, имеющим технические неисправности. Перед охотой оружие следует тщательно осмотреть и проверить. Из ствола следует убрать лишнее масло, обратить внимание на возможные дефекты. Дополнительно следует проверить, легко ли оружие открывается и закрывается, как работает пружина бойка, надежность действия предохранителя. При передвижении на всех видах транспорта охотничье оружие должно быть разряженным и находиться в чехле (за исключением переезда из одного оклада на другой, когда оружие должно быть только разряженным). Перед охотой все патроны необходимо внимательно проверить, при необходимости произвести их калибровку. Не рекомендуется применять патроны, на металлической части которых или на поверхности капсюля появились признаки ржавчины. Для ружей с патронником длиной 65 мм разрешено применение патронов, длина гильз которых равна 70 мм. Патроны, заряженные бездымным порохом, разрешается применять только в ружьях, имеющих соответствующее клеймо (буква "N"). Запрещается применять патроны с несосланными в капсюльное гнездо гильзы капсюлями. При применении охотничьих боеприпасов следует строго соблюдать установленный заводом-изготовителем срок годности. По истечении этого срока боеприпасы подлежат уничтожению. Запрещается заряжать патроны без специальных приспособлений, предназначенных для зарядки (весы для пороха, устройство для досылки капсюля, закрутки и др.). Перед зарядкой охотник должен изучить технологию заряжения патронов. Патроны запрещается заряжать вблизи от топящейся печи, горящей свечи или другого открытого огня. При общении с порохом запрещается курить. При установлении дозы пороха для каждого патрона следует соблюдать сопроводительные инструкции. Запрещается применять порох неизвестной марки, если неизвестны нормы его расхода. Доза бездымного пороха для каждого патрона определяется только при помощи весов или дозатора (после предварительного взвешивания дозы). При дозировании дымного пороха можно применять объемную, предварительно оттарированную меру. Категорически запрещается бездымный порох, предусмотренный для гладкоствольных охотничьих ружей, применять в патроны для нарезного оружия, и наоборот. Запрещается применять бездымный порох оружия военных образцов. При зарядке патронов следует использовать соответствующие капсюли. Для зарядки патронов бездымным порохом следует применять только капсюли типа "Жевело". Перед вставлением в гнездо гильзы капсюли необходимо тщательно осмотреть. При малейших признаках окисления капсюль следует считать непригодным. После вставления в гнездо гильзы "шапка" капсюля не должна иметь повреждений (вмятин и прогибов на поверхности "шапки"). Гильзы с поврежденными капсюлями считаются непригодными. Запрещается вставлять капсюли в гнездо гильзы посредством любого удара (молотком, другим твердым предметом). При засыпке пороха в гильзу комплект принадлежностей (для зарядки) должен обеспечить засыпку только одной дозы пороха в одну гильзу. Для предотвращения раздутия стволов пыжи из любого материала должны соответствовать калибру патрона (оружия). Запрещается применять пыжи из горючего (тлеющего) материала (бумаги, пакли и т. п.). При зарядке патрона картечью следует очень тщательно подбирать ее диаметр в соответствии с диаметром ствола. Во избежание заклинивания картечи рекомендуется ее размещать в патроне столбиком, используя вертикальные прокладки из мягкого картона. Разрешается стрельба из гладкоствольного оружия пулями только заводского изготовления или пулями, изготовленными по образцам и размерам определенных марок. Запрещается применение крупных гладких пуль, которые могут быть причиной несчастного случая при стрельбе из охотничьих ружей, имеющих дульное сужение. Гладкоствольные пули для охотничьего ружья следует подбирать в зависимости от диаметра канала ствола. Запрещена охота с применением нарезного оружия армейского образца, нарезного малокалиберного оружия "Белка" и другого малокалиберного оружия, а также пневматических ружей и луков. При разборке или сборке оружия и во всех других случаях нельзя применять силу или ударять по нему — оружие может испортиться или выстрелить. Охотничье оружие пристреливается в специально отведенных для этой цели местах, где обеспечена безопасность для людей. 4. Общие правила безопасности при обращении с охотничьим оружием Охотник при любых условиях обязан обращаться с охотничьим оружием так, как будто оно заряжено. Охотник обязан усвоить все необходимые навыки, быстро и правильно пользоваться охотничьим оружием — правильно вставить в плечо, прицелиться, перезарядить и т. д. Ружье может быть заряжено только по прибытии на место охоты. Стрельба и нахождение с заряженным оружием в населенных пунктах, а также в непосредственной близости от них (ближе 250 метров) категорически запрещается. Запрещается: Направлять оружие на человека или домашних животных. Передавать в руки оружие, предварительно не осмотрев и не разрядив его. Производить выстрел без надобности, взводить курки, а бескурковое оружие держать с открытым предохранителем. Опираться ружьем при преодолении препятствий (валежин, кладей и т. п.). Класть руки на дульное отверстие ружья. Стрелять одновременно из обоих стволов. Раздвигать дулом заряженного ружья или прикладом ветви при переходе через гущу, а также раздвигать кустарник и траву в поисках убитого или раненого зверя или птицы. Стрелять при езде верхом или с транспортных средств. Вытаскивать ружьем из воды убитую или раненую птицу. Стрелять ночью, в тумане, при сильном снегопаде, в сумерках, против солнца и во всех остальных случаях, когда цель плохо видна. Стрельбу пулей охотник должен производить с особой осторожностью и только предварительно убедившись в том, что в направлении выстрела нет людей и домашних животных. Пуля, выпущенная из гладкоствольного ружья, опасна для жизни на расстоянии 1004 м, картечь-до 600 м, средние дроби — до 300 м. Дробь при вылете часто дает слепки из нескольких дробин, летящих на значительно большее расстояние, чем отдельные дробины. Категорически запрещается стрелять по неясно видимой цели, а также "на шум", "шорох", по направлению колебания веток и зарослей камыша. Стреляя, охотник всегда должен иметь в виду, что в угодьях могут находиться люди, производящие сельскохозяйственные работы, рубку леса, выпас скота, сбор грибов, ягод и т. п. Запрещается носить заряженное ружье: На сгибе правой руки (при положении приклада под мышкой), когда стволы направлены вниз и впереди находится человек. На сгибе левой руки с направлением стволов влево и назад, когда слева или сзади находится человек. При преодолении канав, изгородей, переходе по кладям через ручьи и т.п. При заряжении и разряжении ружья стволы должны быть направлены вверх или в сторону земли. После заряжения ружье должно быть поставлено на предохранитель. При встрече с кем-либо в охотничьих угодьях ружье необходимо открыть и вынуть из него патроны, если оно заряжено. Запрещается брать ружье за ствол при выходе из лодки, машины и других видов транспорта. На привале в разряженном виде ружье следует вешать на надлежащую опору, предварительно убедившись в ее крепости. В случае падения ружья или охотника следует тотчас же разрядить ружье и убедиться, что в каналы стволов не попала земля, снег и другие предметы, иначе при забитых стволах во время выстрела может произойти взрыв или раздутие стволов. После выстрела следует проверить, не осталось ли в каналах стволов пыжа, части разорванной гильзы. Если из двуствольного ружья произведен только один выстрел, при заряжении следует проверить, не отделился ли от другого патрона картонный пыж, и не высыпалась ли дробь. При стрельбе бездымным порохом в случае осечки охотник не должен открывать ружье ранее, чем через семь-восемь секунд: возможен "затяжной выстрел", который при преждевременно открытом ружье может привести к несчастному случаю. Если патрон не входит в патронник ствола (отсырел, не калиброван, раздута гильза), никогда не следует его дожимать или заколачивать, так как при этом может произойти выстрел. Патрон следует осторожно извлечь и заменить другим. Если заряженный патрон не вынимается экстрактором, необходимо, закрыв ружье, по разрешению руководителя охоты, произвести выстрел, после чего использованная гильза будет легко извлечена. В случае, если при открывании ружья головка гильзы проскочит через экстрактор, а патрон останется в патроннике, следует отделить стволы от колодки, отвинтить винт экстрактора, вынуть экстрактор и после этого извлечь патрон с помощью шомпола. Категорически запрещается: Добивать прикладом ружья раненую дичь ибо при этом от удара может произойти выстрел, направленный в охотника, рядом стоящего человека или животное. При тренировке (прикладывании), прицеливании ружья, даже если оно не заряжено, направлять его на людей, домашних животных, окна зданий и т. д. Перед охотой и во время ее проведения употребление спиртных напитков. Лица в нетрезвом состоянии к охоте не допускаются. Охотник с ружьем, находящийся хотя бы в слабой степени опьянения, представляет большую опасность для окружающих и самого себя. Начинать охоту разрешается не раньше чем за час до восхода солнца, а заканчивать не позже чем через час после захода солнца. Это правило не относится к охоте на волков, лис, енотовидных собак, вальдшнепов, самцов глухарей и тетеревов, а также к охоте на кабанов в местах повреждения сельскохозяйственных культур.
Правила безопасности на охоте
Главным условием безопасности является твердое знание, и четкое выполнение настоящих правил, строгая дисциплина всех охотников при производстве охоты. Правила безопасности на коллективной охоте На коллективной охоте согласованно действует группа охотников и загонщиков. При помощи загонщиков дикие животные загоняются на стрелковую линию. На коллективной охоте от каждого участника требуются строжайшая дисциплина, точное знание и соблюдение правил безопасности, и безоговорочное выполнение распоряжений и указаний руководителя охоты. На коллективной охоте долг каждого охотника по-товарищески указать нарушителю правил безопасности на его неправильные действия, предупреждая, таким образом, возможные несчастные случаи. Категорически запрещается участвовать в коллективной охоте охотникам, которые в день охоты употребляли спиртные напитки или у которых ясно выражены признаки усталости. Во время коллективной охоты должна быть хорошая видимость. Запрещается охота в сумерках, в тумане, в снегопаде. Руководитель загонщиков должен хорошо знать место охоты, направление загона и расположение линий стрелков. Загонщикам запрещается находиться в окладе с заряженным ружьем, запрещается стрелять в животных — за исключением случаев, когда один или двое охотников преследуют раненого животного, а также при охоте на волков, рысей и кабанов, когда загонщиком является только одни охотник с собаками. В этом случае загонщик должен хорошо знать оклад и расположение линии стрелков. На коллективной охоте место стрелка обозначается особым знаком — "номером". При втыкании в землю номерного колышка путем наклонения его влево или вправо указывается направление передвижения охотников после окончания загона по условленному сигналу руководителя охоты. Стрелковая линия строится в хорошо обозначенных местах (квартальная сеть, дорога, канава и пр.) по возможности в виде прямой линии. Запрещается ставить охотника "на номер" в месте, где характер леса не допускает стрельбу в разрешенных направлениях. В таких местах охота допустима лишь после предварительной подготовки (в разрешенных направлениях стрельбы устроены небольшие просеки). Обычно охотник на линии (просеке, дороге и пр.) ставится на стороне оклада, по возможности ближе к стене леса. Категорически запрещается выходить на середину просеки, дороги и пр. или на противоположную сторону оклада. Категорически запрещается охотникам самовольно меняться номерами, менять место стоянки или уходить с номера, не дождавшись сигнала окончания загона. В целях удобства стрельбы охотнику разрешается переместиться с номера на несколько шагов вправо или влево. В случае необходимости в тылу и на флангах оклада могут быть проставлены посты, обязанность которых следить, чтобы в оклад не попали посторонние лица или домашние животные. В таких случаях в тылу и на флангах оклада стрелять запрещено. Каждый охотник, стоящий на номере, должен знать направление размещения стрелковой линии и местонахождение своих соседей. Категорически запрещается стрельба по стрелковой линии, а также вне границ разрешенного сектора. Считается, что выстрел произведен по стрелковой линии, если разряд его или часть перелетит мимо соседнего охотника ближе, чем на 15 м. Разрешенный сектор стрельбы образует угол не больше 60-70 градусов по обе стороны от перпендикуляра, проведенного к стрелковой линии. На коллективной охоте стрельба по животным производится в окладе или вне его. Стрельбу в окладе следует прекратить, если загонщики приблизились до 200 м от стрелковой линии. В этом случае, а также когда преследуемое животное пересекло стрелковую линию, стрельба разрешена вне оклада при соблюдении условий, изложенных в предыдущем пункте. Охотник во время загона обязан внимательно следить за всем, что происходит в его секторе обстрела, а при появлении дичи особенно за тем, не приближаются ли загонщики в направлении стрельбы. В отличие от охотников, для загонщиков желательна одежда, по своей окраске резко выделяющаяся на фоне леса. При приближении к стрелковой линии загонщики должны усилить шум, указывая свое местонахождение таким образом. Охотникам разрешается стрелять только по хорошо видимой дичи, которую не закрывают ветви деревьев и кустарника, трава и пр. Дробью, картечью и пулями из гладкоствольного охотничьего оружия разрешается стрелять на расстоянии 50 м. Категорически запрещается стрелять по животным, на которых производится охота, если они находятся в секторе обстрела соседнего охотника. Разрешается стрелять по животным на расстоянии, равном половине расстояния между соседними охотниками, не превышая максимального расстояния стрельбы. В виде исключения разрешается стрелять по животным в секторе соседнего охотника, если после его выстрелов животное с явно выраженными признаками ранения пересекает стрелковую линию. Расстояние стрельбы не должно превышать расстояния 50м. Запрещается стрелять по лежащим животным, если они упали от выстрелов, произведенных соседним охотником, и находятся в секторе обстрела этого охотника. На коллективной охоте заряжать оружие разрешается только на указанном номере. Перед зарядкой следует убедиться, не попал ли в стволы снег, песок и др. Оружие следует разрядить перед уходом с номера. При переходах оружие следует нести на плече, на ремне, стволами вверх или вниз. Если на коллективной охоте происходит переезд с одного оклада на другой, перед посадкой в транспортное средство следует еще раз убедиться, не заряжено ли оружие. Запрещается залезать в кузов машины или другой транспорт, держа охотничье ружье в руках — оно должно быть передано другому охотнику. Во время загона запрещается уходить с номера и поднимать убитую дичь. Без разрешения руководителя охоты запрещается преследовать раненое животное. Если в распоряжении охотников нет обученной собаки, раненого взрослого кабана должны преследовать два охотника, перемещаясь по следам рядом в пределах видимости. К крупному дикому животному (лосю, кабану), даже лежащему после выстрела неподвижно, следует подходить осторожно, с заряженным оружием и только сзади, обращая внимание на положение ушей животного и состояние шерстного покрова на загривке. Если уши прижаты, а шерсть на загривке поднята, то зверь еще жив и может быть опасен. От нападающего раненого кабана можно уклониться резким прыжком в сторону, если животное находится на расстоянии 2-3 м от охотника. В распоряжении руководителя охоты должны быть медикаменты и перевязочный материал для оказания при необходимости первой помощи. Если во время коллективной охоты произошел несчастный случай, охоту следует прекратить, пострадавшему оказать первую медицинскую помощь и организовать его немедленную доставку в ближайшее лечебное учреждение. О случившемся необходимо составить акт по установленной форме и полную схему места происшествия (на схеме следует указать все места стоянки охотников на стрелковой линии, расстояния между ними, направление загона и пр.) Если в несчастном случае виновен кто-либо из охотников, от него следует потребовать письменное объяснение. Также немедленно нужно потребовать объяснение свидетелей несчастного случая. Если состояние здоровья пострадавшего позволяет вести разговор, то следует расспросить и записать его показания, которые подтверждаются подписями двух охотников. Правила безопасности при охоте на водоплавающую птицу Охота на водоплавающую птицу может проводиться как коллективом охотников, так и индивидуально в зависимости от правил внутреннего распорядка для соответствующих категорий охотничьих хозяйств. При охоте на водоплавающую птицу охотник обязан соблюдать общие правила безопасности при обращении с охотничьим оружием. Всегда нужно иметь в виду, что на водоеме могут находиться и другие охотники, поэтому при стрельбе необходимо соблюдать максимальную осторожность. При охоте с лодки запрещается стрелять поверх голов людей, находящихся в ней. На каждом гектаре охотничьих угодий, свойственных водоплавающим птицам, разрешается охотиться не более 4 охотникам. Запрещается: Стрелять по летящей птице, если она на расстоянии 30 м летит ниже 10 м. Стрелять по птице на воде, за исключением достреливания раненой птицы, что разрешается, если в направлении выстрела территория обозрима и на ней нет других охотников. Стрелять по птице, на которую разрешена охота, если она находится дальше, чем в 50 м от охотника или дальше половины расстояния до соседнего охотника. При охоте на водоплавающую птицу оружие разрешается зарядить: На охоте с подхода или вброд — при достижении границ угодий охоты, указанных в разрешении на охоту. "На подъем" с лодкой — переднему охотнику после того, как он занял место в передней части лодки. Охотникам, занявшим место на стационарных стоянках или в лодках, поставленных на якорь и замаскированных. После зарядки бескурковые ружья должны быть поставлены на предохранитель, курковые ружья — с не взведенными курками. Если в разрешении на охоту указано время начала охоты, категорически запрещается заряжать оружие до установленного времени. Заведующий базой проката лодок несет ответственность за то, чтобы охотникам были выданы лодки, снаряженные согласно следующим правилам: Корпус лодки не должен иметь течи. В лодке должны быть сиденья соответственно числу охотников (обычно 1-2 охотника). В каждой лодке должны быть: сосуд для вычерпывания воды, спасательные круги и другие приспособления, привязанные на прочной веревке якорь, шест или пара весел. Принадлежности и лодка должны иметь одинаковый номер. Охотникам запрещается принимать неправильно и неполностью снаряженные лодки и выезжать на них в водоем. Лицам, не имеющим элементарных навыков в управлении лодкой, запрещается управлять ею на охоте. На охоте с лодкой "на подъем" категорически запрещается применять оружие охотнику, находящемуся на веслах. Стрелок размещается в носовой части лодки. Менее опытным охотникам рекомендуется стрелять сидя на повышенном сиденье. Стрелок в зависимости от ситуации может использовать для стрельбы сектор до 1800 (до 900) в каждую сторону, считая от соевой линии лодки). При зарядке оружия в лодке стволы должны быть направлены вверх под углом 450 или вниз, но таким образом, чтобы при внезапном выстреле не была повреждена лодка. До момента, пока не покажется дичь, оружие должно быть поставлено на предохранитель. Оружие следует держать так, чтобы стволы были направлены вперед и вверх под углом 450. Если оружие выпускается из рук (по любой причине), оно должно быть предварительно разряжено. При перемене мест, а также при переходах охотников в лодке все ружья должны быть предварительно разряжены. После занятия мест охотниками оружие передается друг другу, при этом стволы должны быть направлены вверх. Если лодка поставлена на якорь в засаде, стрелять разрешается обоим охотникам, каждому в определенном секторе обстрела. Охотники, разместившиеся на стационарных стоянках (платформах, плотах и т. д.), чтобы можно было выбрать безопасные направления стрельбы. Охотник, упавший в воду, должен залезать в лодку с ее конца, а не через борт.